ЗМІ: суперечка між президентом Ірану та командувачем Революційної гвардії щодо ударів по країнах регіону
Між президентом Ірану Масудом Пезешкіаном та верховним командувачем Революційної гвардії Ахмадом Вахіді триває суперечка щодо іранських ударів по країнах регіону у війні зі США та Ізраїлем — повідомив емігрантський портал Iran International.
Пезешкіан розкритикував Революційну гвардію (Корпус вартових ісламської революції, ІRGC) за удари по сусідніх країнах і нагнітання напруженості в регіоні, застерігши від довгострокових наслідків таких дій для Ірану. Він підкреслив, що без припинення вогню іранська економіка може повністю обвалитися протягом трьох-чотирьох тижнів — повідомили джерела, цитовані іранським порталом.
Президент Ірану також вимагав, щоб рішення щодо війни ухвалював уряд, а не Гвардія.
Вахіді не погодився з цією вимогою, а у відповідь закинув президенту, що той не зміг провести в країні структурні реформи, які, за його переконанням, вирішили б чимало внутрішньосистемних проблем ще до початку війни.
На думку Iran International, ослаблена іранська економіка після чотирьох тижнів війни прямує до повного краху. Ціни на продовольство зростають щогодини, а деякі основні товари подорожчали щонайменше на 50 відсотків порівняно з довоєнними цінами. Запроваджена урядом блокада інтернету паралізувала багато послуг. Виробничі підприємства потерпають від гострої нестачі сировини, а адміністративна система країни зазнала серйозного послаблення.
З великих міст Ірану надходять повідомлення про те, що в багатьох банкоматах закінчилася готівка або вони не працюють, а інтернет-банкінг у кількох великих банках зазнає збоїв. Значна частина працівників державного управління з початку року не отримує регулярної заробітної плати — повідомляє Iran International.
За даними, що наводяться державними установами та частиною економістів, понад 40 відсотків населення країни нині живе за межею бідності.
Війна на Близькому Сході розпочалася 28 лютого з авіаударів Ізраїлю та США по Ірану. Тегеран відповів ударами як по Ізраїлю, так і по країнах регіону Перської затоки, зокрема по розташованих там американських військових базах і цивільних об'єктах, таких як аеропорти та нафтохімічні установки. Він також заблокував Ормузьку протоку, через яку до початку війни транспортувалося близько 20 відсотків світових поставок нафти. (PAP)
опр. Dmytro Menok
dmd/
