Зростаюча конкуренція з боку Китаю та американські мита змушують ЄС змінити підхід до автомобільної промисловості
Автомобільний сектор в ЄС стикається з дедалі більшою конкуренцією з боку азіатських країн, особливо Китаю, а також з викликом у вигляді нових американських мит. Європейська Комісія, усвідомлюючи зростаючу проблему, у грудні відмовилася від плану повної заборони продажу автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння з 2035 року.
Відповідно до законодавства ЄС, з 2035 року всі нові автомобілі, що продаються в Європейському Союзі, мали бути безвикидними, що означало б повну відсутність двигунів внутрішнього згоряння. Однак у грудні Європейська комісія відмовилася від цієї ідеї і запропонувала внести поправки до законодавства.
Це сталося під тиском великих країн ЄС, які усвідомлюють, що погіршення ситуації в автомобільній промисловості ЄС стає все більшою соціально-економічною проблемою.
Згідно з новою пропозицією, з 2035 року виробники автомобілів повинні досягти мети скорочення викидів на 90%, а решта 10% викидів повинні бути компенсовані за рахунок використання низьковуглецевої сталі, виробленої в ЄС, або електронних палив і біопалив. Reuters назвав цей проект "найбільшим відходом ЄС від екологічної політики за останні п'ять років".
За рішенням ЄК стоїть бажання захистити мільйони робочих місць у секторі, який стикається з багатьма викликами, включаючи конкуренцію з боку Китаю, нові мита, введені адміністрацією президента США Дональда Трампа, та вимоги кліматичної політики ЄС.
Згідно з останнім звітом дослідницької агенції ЄС Eurofound, автомобільна промисловість в ЄС безпосередньо забезпечує роботою близько 6 млн працівників і ще 6 млн у суміжних галузях. З 2019 року темпи скорочення робочих місць у цьому секторі значно прискорилися. Тільки в 2024 році та на початку 2025 року європейські компанії оголосили про скорочення близько 100 тис. робочих місць.
Найбільші втрати робочих місць були зафіксовані в країнах, де сильні позиції займають найбільші європейські виробники автомобілів. У Франції говорять про структурний спад, а з 2019 року скорочення торкнулися також Німеччини, Італії та, в меншій мірі, Іспанії. Країни Центральної та Східної Європи – Чехія, Угорщина, Польща, Румунія та Словаччина – стикаються з перенесенням виробництва за межі ЄС, до країн з нижчими витратами на робочу силу.
Це відбувається тому, що в ЄС зростає продаж автомобілів китайського виробництва, в тому числі електромобілів (EV). На практиці частина таких автомобілів на ринках ЄС – це не тільки моделі китайських брендів, але й автомобілі, вироблені в Китаї для західних брендів.
Дані за 2025 рік показують, що продажі китайських марок та імпортованих EV зростають швидше, ніж у деяких конкурентів, що призводить до все більшої присутності цих автомобілів у європейських салонах та на дорогах ЄС. Зростання імпорту китайських електромобілів спонукало ЄС ввести вищі мита на китайські електромобілі в 2024 році, але попит на них на Старому континенті залишився відносно сильним.
Серйозним викликом для автомобільної галузі ЄС є також нові американські мита в автомобільній галузі, які значно підвищили витрати на експорт автомобілів з Європи до США — одного з ключових ринків збуту для європейських виробників.
Як повідомляє Reuters, наприклад, експорт автомобілів з Німеччини до США впав приблизно на 15% у перших трьох кварталах 2025 року, що свідчить про те, що тарифи негативно впливають на європейських виробників.
Хоча в 2025 році ЄС і США уклали угоду, згідно з якою мита на автомобілі та автомобільні запчастини були частково знижені до 15%, американські мита на сталь і алюміній, які мають ключове значення у виробництві автомобілів, все ще діють, впливаючи на виробничі витрати та конкурентоспроможність експорту.
Однак конкуренція з боку Китаю та США – не єдині виклики для європейського сектору. Як підкреслив у цьогорічному звіті Європейський економічно-соціальний комітет, автомобільний сектор переходить від механіки до електроніки, від обладнання до програмного забезпечення та від конвенційних двигунів до електричних. Все це вимагає величезних інвестицій.
Виробництво електромобілів також вимагає менше монтажних робіт, ніж виробництво автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння, що призводить до скорочення робочих місць на традиційних заводах. Водночас ЄС значною мірою залежить від імпорту батарей, критичних сировинних матеріалів та цифрових рішень з-поза меж Європи, зокрема з Китаю та США. До цього додаються високі ціни на енергію, значно вищі, ніж у США та Китаї, витрати на робочу силу та європейські правила щодо державної допомоги.
На думку деяких аналітиків, електромобільність є єдиним шансом для європейського автомобільного сектору, навіть після пом'якшення правил щодо заборони на використання автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння з 2035 року.
З нового звіту, підготовленого T&E, неурядовою організацією, що займається транспортною політикою та охороною навколишнього середовища в Європі, випливає, що ЄС повинен терміново досягти позиції світового лідера в галузі електромобілів, щоб створити нові робочі місця безпосередньо в цьому секторі та суміжних галузях, таких як акумулятори та заряджання.
У подібному дусі висловилися експерти аналітичного центру Centre for European Reform. "Автомобілі майбутнього будуть електричними не через регулювання, а тому, що незабаром вони стануть значно дешевшими. Щоб вижити, європейська автомобільна промисловість повинна швидше перейти на виробництво високоякісних, доступних за ціною та рентабельних електромобілів", – написали вони у своєму звіті.
Таку позицію почала відстоювати і голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, яка у вересні оголосила в Європейському парламенті ініціативу "Маленькі, доступні за ціною автомобілі". Її метою є створення і виробництво в ЄС невеликих, дешевих електромобілів.
"Мільйони європейців хочуть купувати доступні за ціною європейські автомобілі. Тому ми повинні інвестувати в невеликі, дешеві автомобілі як для європейського ринку, так і у відповідь на зростаючий глобальний попит", – сказала тоді глава ЄК.
Експерти, як зазначив Reuters, сходяться на думці, що хоча дорожчі електромобілі добре продаються на ринку, бракує легкодоступних, дешевих моделей. Ініціатива Комісії має стати початком пожвавлення сектору; час покаже, чи сприятиме цьому підтримка ЄС.
З Брюсселя Łukasz Osiński (PAP)
опр. Dmytro Menok
dmd/
