Звіт: наслідки війни з Іраном сильно вдарять по економічному зростанню Німеччини у другому кварталі
Зростання ВВП Німеччини, яке у першому кварталі цього року становило лише 0,3%, ймовірно, значно послабиться у другому кварталі через наслідки війни на Близькому Сході. Про це попередило у своєму звіті Міністерство економіки та енергетики Німеччини. Ремісничі палати вимагають від уряду масштабних реформ.
У зв’язку з війною на Близькому Сході уряд Німеччини знизив прогноз зростання ВВП до 0,5% у 2026 році та 0,9% у 2027 році. Це – удвічі менше, ніж передбачав прогноз на початку року. Головною причиною перегляду стало різке зростання цін на енергоносії та сировину, спричинене блокадою Ормузької протоки, через яку до війни Ізраїлю та США з Іраном транспортували понад чверть морської торгівлі нафтою та близько п’ятої частини світової торгівлі скрапленим природним газом.
За даними досліджень Інституту економічних досліджень (IFO), близько 90% промислових підприємств Німеччини відчувають наслідки ескалації конфлікту, а понад третина стикається із затримками постачання. Індекси настроїв у бізнес-секторі та серед споживачів значно погіршилися, а дані свідчать про те, що економіка Німеччини у першому кварталі розвивалася дуже повільно – підкреслюється у звіті.
Як зазначається, подальший розвиток німецької економіки вирішальною мірою залежить від подальшого перебігу конфлікту.
Навіть якщо Ормузьку протоку незабаром відкриють, нормалізація виробничих і транспортних потужностей займе тривалий час, а ціни на енергоносії залишатимуться підвищеними. Таким чином, негативні наслідки для економіки відчуватимуться до кінця року.
Ціни на енергоносії вже вдаряють по енергоємних галузях промисловості. Падіння виробництва у таких секторах, як хімічна промисловість, паперова промисловість, металургія та скляна галузь, становило 15,2% із лютого 2022 року. Це значно більше за середній показник для всієї промисловості, який становить 9,5%.
Разом зі спадом виробництва зникли десятки тисяч робочих місць. У березні в енергоємних галузях працювали 794,4 тис. осіб – на 6,3% менше, ніж у лютому 2022 року, що відповідає втраті близько 53,2 тис. робочих місць.
Винятком стала галузь нафтопереробки, яка збільшила виробництво на 24,6% і створила тисячу нових робочих місць.
Президент Центрального союзу німецьких ремесел (ZDH), який об’єднує ремісничі палати, Йорг Діттріх критикує уряд у Берліні за недостатні реформи.
Німецькі ремісничі плати - це регіональні самоврядні організації ремісників і представників малого бізнесу у сфері ремесел, підприємництва та професійної підготовки.
"Я очікую послідовної, цілісної концепції. Цієї весни реформ, на жаль, не видно так само, як і минулої осені", – заявив Діттріх, якого у п’ятницю цитувала група газет Funke.
"Коли у нашому ремеслі трапляються помилки, ми називаємо це халтурою", – додав він.
Окрім війни з Іраном, світову торгівлю обтяжують торговельні конфлікти між США та Китаєм, а також фрагментація світової торговельної системи. Експерти зазначають у звіті, що слабкість німецького експорту має поступово зменшуватися, однак слабкий глобальний попит і дефіцит конкурентоспроможності, особливо щодо Китаю, стримують помітніше пожвавлення. Водночас позитивні імпульси частково пов’язані з більшою орієнтацією на європейські ринки збуту.
У звіті зазначено, що приватне споживання залишається опорою економічної кон’юнктури у Німеччині.
"Зростання цін на енергоносії у короткостроковій перспективі справді зменшує купівельну спроможність домогосподарств, однак у період, охоплений прогнозом, передбачається поступова нормалізація цін на енергію. (...) У 2027 році, за умов послаблення енергетичного тиску та поступового поліпшення ситуації на ринку праці, приватне споживання має й надалі зростати, хоча й помірними темпами", – йдеться у звіті. (PAP)
Опрац. Ihor Usatenko
iua/
