Звіт Res Futura: тема Волинської трагедії стала приводом для інформаційних маніпуляцій у Польщі
У польському сегменті інтернету в день відзначення річниці Волинської трагедії найбільшого поширення набула теза про нібито "зраду та боягузтво польських політичних еліт щодо України". Про це йдеться у звіті аналітичного центру Res Futura.
У суботу, 11 липня у Польщі відзначали Національний день пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. Цю дату встановлено на річницю так званої кривавої неділі 11 липня 1943 року, коли, за польською історіографією, відбулася хвиля масових убивств польського населення на Волині. У Польщі цей день вважають кульмінацією Волинської трагедії.
У ювілейних заходах у Польщі та Україні взяли участь представники польської влади, зокрема президент Кароль Навроцький та віцепрем’єр, міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш. Прем’єр-міністр висловився з приводу річниці у відеозаписі, опублікованому на платформі X.
Зі звіту, опублікованого в неділю аналітичним центром Res Futura, випливає, що тема Волинської трагедії в польському інтернет-просторі набрала охоплення 71 млн.
Найбільшого охоплення мали матеріали, опубліковані прихильниками партії "Право і справедливість", а також національно-правим колом, пов’язаним із "Конфедерацією свобода і незалежність", "Конфедерацією корони польської" та "Національним рухом". Було встановлено, що охоплення їхніх дописів у соціальних мережах "перевищувало тисячу, а в кількох випадках — кілька тисяч взаємодій".
За даними експертів, 6% активності в мережі було автоматизовано, що означає використання ботів для масового маніпулювання громадською думкою. Як зазначено у звіті, серед поширених матеріалів були "ідентичні партійні повідомлення та емоційні історичні ілюстрації, покликані розширити охоплення антиукраїнських повідомлень".
Аналітики зазначили, що в суботу найбільше поширення – на рівні 26% – мала теза, згідно з якою заходи, присвячені річниці Волинської трагедії, є "доказом зради та боягузтва польських політичних еліт щодо України". Вона повторює наратив про нібито залежність дій польського уряду від тиску з боку України та Німеччини.
Високу популярність, яку також оцінюють у 26%, мав наратив, який критикував польський уряд, зокрема прем’єр-міністра Дональда Туска та президента Кароля Навроцького, які нібито використовували пам’ять про жертв Волинської трагедії у поточній політичній боротьбі.
Іншими наративами, які поширювалися в мережі з меншим орієнтовним охопленням, були: заклик до Польщі та України спільно дбати про історичну правду і примиритися заради побудови безпечного майбутнього (13%); твердження, що Волинська трагедія потребує справедливого та симетричного розгляду (9%); а також теза, що польсько-українська історична суперечка насправді є операцією Кремля, спрямованою на руйнування єдності перед військовою загрозою (6%).
За даними аналітиків, серед інтернет-користувачів домінував гнів, спрямований на всі владні табори (45%). Як пояснюють автори, "носієм (цих матеріалів) є вульгарні коментарі під дописами політиків усіх політичних напрямків, у яких тема Волині стає лише приводом для виплеску загальнополітичної фрустрації, що здебільшого взагалі не стосується історичного змісту річниці".
Іншими емоціями, що домінували в мережі, були жаль і біль, пов’язані з родинною пам’яттю (15%), національна гордість і потреба у визнанні страждань жертв злочинів (13%), ворожість і упередження щодо українців (12%), а також втома й цинізм щодо щорічних повторюваних урочистостей (6%).
Статистика також показує, що 19% інтернет-користувачів очікують на ексгумацію жертв та їх гідне поховання, 10% хочуть заборонити символіку УПА в Польщі, а 8% вимагають визнання Волинської трагедії геноцидом та засудження культу УПА владою України.
У підсумку автори звіту дійшли висновку, що політична суперечка щодо історії, зокрема щодо питання ексгумації жертв, послаблює як уряд, так і Президентський палац.
Водночас події, що відбулися в суботу, зокрема участь посла України Василя Боднара у літургії у Варшаві, слова про примирення, висловлені міністром національної оборони Владиславом Косіняком-Камишем під час богослужіння в Олиці, а також запевнення голови Українського інституту національної пам’яті Олександра Алфьорова про відсутність перешкод для ексгумації, "мають у багато разів менший резонанс, ніж взаємні звинувачення політиків".
"Найбільш правдиві матеріали, які можуть сприяти відновленню (політичної) довіри, залишаються невикористаним комунікаційним ресурсом для інституцій, зацікавлених у деескалації (ворожих емоцій – PAP) — йдеться у звіті. "Риторика, що дегуманізує цілу національну групу, поширюється швидше, ніж риторика, що стосується виключно історичних винуватців", – наголосили автори.
(PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
