100 днів президентства Навроцького: конфлікти з урядом і спроби зміцнити зв’язки зі США
Перші 100 днів президентства Кароля Навроцького позначилися ескалацією суперечок з урядом щодо реформи правосуддя, державних фінансів, призначення послів та просування офіцерів по службі. Паралельно президент працював над консолідацією правого крила. У міжнародній політиці цей період минув під знаком спроб зміцнити відносини зі США.
Президент Кароль Навроцький став у опозицію до уряду вже під час свого першого офіційного виступу – звернення до Національних зборів, виголошеного 6 серпня. Тоді він заявив, що його перемога на виборах є сигналом від суверена про те, що "так далі правити не можна". Навроцький пообіцяв бути голосом поляків, які очікують виконання передвиборчих обіцянок, і заявив, що прагне ухвалення нової конституції до 2030 року.
У нещодавньому інтерв'ю телеканалу wPolsce24 він оцінив, що чинна конституція "регулярно порушувалася протягом останніх двох років". Як він додав, якщо цей "процес дестабілізації держави" не припиниться – він закликатиме до проведення референдуму.
У зверненні Навроцький також заявив, що "Польща повинна повернутися на шлях верховенства права". Він оголосив, що не призначатиме і не підвищуватиме суддів, які, на його думку, завдають шкоди правовому порядку Республіки Польща. Від декларацій він перейшов до дій: менш ніж через 100 днів він відмовився призначити 46 суддів, аргументуючи це тим, що не дасть підвищення суддям, які "прислухаються до злого шепоту" міністра юстиції Вальдемара Журека, "котрий заохочує суддів ставити під сумнів конституційний та правовий порядок Польщі".
Президент неодноразово заявляв, що не згоден з поділом суддів на "нео- і палео-суддів" і що спроби очільника Мін'юсту запровадити зміни в судовій системі, які розглядаються урядом як компромісні, є неконституційними.
У своєму зверненні Навроцький заявив, що виступає проти нелегальної міграції та запровадження євро в Польщі. Він оголосив про створення в президентському палаці ради з питань ремонту державної системи. Він також скликав засідання Ради кабінету міністрів, присвячене, зокрема, інвестиціям у розвиток та стану державних фінансів, які він відкрито критикував.
Голова Канцелярії президента Збігнєв Богуцький підкреслив, що в питанні державних фінансів і бюджету президент і уряд розійшлися в думках. Він додав, що президент вимагатиме від уряду та міністра фінансів Анджея Доманського письмових відповідей на ті питання, які не прозвучали на засіданні Кабінету міністрів.
Водночас Навроцький запропонував свої проєкти, що стосуються нульового податку на доходи фізичних осіб для сімей з двома і більше дітьми, підвищення в наступному році мінімальної пенсії на 150 злотих або зниження цін на енергоносії на 33%. Його пропозиції передбачають, зокрема, скасування додаткових зборів, що входять у кінцеву вартість електроенергії, – зокрема збору на ВДЕ, оплати за потужність, когенераційного та перехідного тарифів.
Крім того, він підготував власний проєкт будівництва Центрального транспортного порту, який називає однією з ключових інвестицій для розвитку держави. Частина цих ініціатив мала стати виконанням його передвиборчих обіцянок.
Протягом 100 днів президент Польщі також ветував низку законів, зокрема так званий закон про вітряки, який лібералізував правила інвестування в цей вид наземної енергетики. Закон також передбачав замороження цін на електроенергію для домогосподарств до кінця 2025 року. Під президентське вето потрапили й інші акти, зокрема поправка до закону про допомогу громадянам України, закон про дерегуляцію у сфері енергетики, а також поправка закону про протидію загрозам сексуальних злочинів і захист неповнолітніх (lex Kamilek).
Кароль Навроцький також відмовився підписати закон, який мав надати мові мешканців міста Вілямовиці в Сілезії статус регіональної, поправки до законів про страхування, про запаси нафти, нафтопродуктів і природного газу, а також про засоби захисту рослин, або закон про створення Національного парку "Долина Нижньої Одри".
Конфлікт з урядом був очевидним як на лінії між президентом і прем'єр-міністром Дональдом Туском, так і в питаннях судової системи, укомплектування посольських посад і призначень, особливо в службах, підпорядкованих уряду.
Попри початкові заяви про готовність зустрітися з головою МЗС Радославом Сікорським, щоб обговорити заповнення посольських посад і напрямки зовнішньої політики загалом, зрештою не було жодної інформації про те, що така зустріч у Президентському палаці відбулася, попри те, що обидва політики виступали під час Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку, а президент анонсував, що така зустріч відбудеться у жовтні.
Навроцький також підкреслив, що керівники посольств у Вашингтоні та Римі (Богдан Кліх і Ришард Шнепф) не отримають призначення на посади послів.
Навроцький заявив, що вже кілька разів зустрічався з Туском. Президент зазначав, що уявляє собі роботу з ним "над фундаментальними питаннями функціонування держави", однак, вважає його "найгіршим прем'єр-міністром в історії Польщі після 1989 року".
На запитання про слова Дональда Туска, який, повідомляючи на платформі сервісі X про те, що президент не надав підвищень до перших офіцерських звань в Агентстві внутрішньої безпеки (ABW) та Службі військової контррозвідки (SKW), заявив, зокрема, що "щоб бути президентом, недостатньо виграти вибори", Навроцький відповів, що не ображається на прем’єра і, як християнин, не тримає в собі глибокої образи.
Інша сфера конфлікту пов'язана зі справою про доступ до секретної інформації голови Бюро національної безпеки Славоміра Ценцкєвича. Наприкінці жовтня голова Служби військової контррозвідки генерал Ярослав Стружик вкотре наголосив, що Ценцкєвич не мав доступу до секретної інформації. За його словами, документи про скасування допуску до державної таємниці були підписані від його імені, з його відома і згоди. З іншого боку, президентська сторона стверджує, що це не відповідає дійсності.
Президент також зробив низку кроків, які вказують на те, що він прагне консолідувати навколо себе праве крило, в тому числі "Конфедерацію". У жовтні він зустрівся з одним із лідерів "Конфедерації", який також був кандидатом на президентських виборах, Славоміром Менценом. Навроцький також взяв участь у Марші незалежності в листопаді, в якому також брали участь депутати "Конфедерації" та "Права і справедливості".
З початку своєї каденції Навроцький двічі відвідав США, в тому числі Вашингтон, де зустрівся з президентом Дональдом Трампом, прагнучи зміцнити зв'язки з США. Звідти він привіз запевнення, що США збережуть розміщення американських військ у Польщі, а також запрошення на саміт G20, який відбудеться наступного року під керівництвом Сполучених Штатів у Маямі. Польський уряд прагне, щоб Польща приєдналася до цієї організації.
Навроцький також відвідав Італію, Францію, Німеччину, Литву, Естонію, Фінляндію та Словаччину, де зустрівся з лідерами цих країн, а також був прийнятий на аудієнції Папою Римським Левом XIV.
До України польський лідер ще не приїжджав, незважаючи на сигнали від української сторони про те, що такий візит можна було б очікувати. Президент сказав, що намагається зробити відносини Польщі з Україною більш реалістичними. Він підкреслив, що Польща, як і раніше, готова допомогти Україні, але вона не може бути заручником у відносинах з будь-якою країною.
Відповідаючи в інтерв'ю wPolsce на запитання про пріоритети у розбудові відносин з Україною, Навроцький зазначив, що це мають бути партнерські відносини, а його пропозиції, що містяться в проєкті поправок до закону про допомогу громадянам України, є "спробою знайти симетрію". Він стверджував, що не змінив своєї думки щодо відповідальності Росії за напад на Україну, але "не можна сприймати інтереси Польщі як щось, що має гарантувати реалізацію всіх вимог України, і в той же час закриватися від тих голосів, які лунають з боку польської громадської думки".
Говорячи про можливу зустріч з президентом України Володимиром Зеленським, Навроцький сказав, що вона "рано чи пізно" відбудеться, і що візит Зеленського до Варшави буде хорошою нагодою зустрітися з українцями, які проживають в Польщі, або "встановити питання, які є дуже важливими для поляків, і розпочати процес ексгумації на Волині". (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
