Дезінформація про Волинську трагедію: агентство PAP проаналізувало популярну фейкову інфографіку
Напруження у польсько-українських відносинах та річниця так званої кривавої неділі стали тлом для поширення дезінформації про Волинську трагедію. Команда моніторингу ЗМІ Польського агентства преси (PAP) проаналізувала одну з фейкових інфографік, яка, за даними агентства, набрала майже 85 тисяч переглядів в одному з дописів на платформі X.
11 липня – річниця так званої кривавої неділі 1943 року, коли відбулися кульмінаційні події Волинської трагедії. У цей період в інформаціійній сфері дуже часто поширюються дезінформаційні матеріали, пов’язані з тими подіями.
Предметом аналізу команди моніторингу ЗМІ PAP стала фотографія, яка нібито мала зображати ексгумовані останки дітей – жертв Волинської трагедії, скоєної, за польською історіографією, українськими націоналістами у 1943-1945 роках. Із розміщеного на зображенні напису випливало, що могила нібито розташована в селі Базальтове Рівненської області, яке до 1945 року мало назву Янова Долина.
Ця ілюстрація є фальшивою, оскільки в цьому населеному пункті досі не проводилося жодних ексгумацій. А фотографія, представлена на зображенні, була зроблена фоторепортером PAP Вальдемаром Довейко, який у вересні 2022 року документував пошуково-ексгумаційні роботи в масовому похованні польських і литовських солдатів, які загинули в 1920 році в селищі Лаздинай у Литві.
Зі звіту групи випливає, що дезінформаційні дописи поширювалися на платформах X, Facebook та TikTok. Найпопулярніший допис набрав майже 85 тис. переглядів на платформі X, а його автор, як вважається, розпалював дискусію та модерував усю гілку. За підрахунками, 14 із 53 коментарів щодо цього фото походили саме з цього акаунта. Вони зосереджувалися насамперед на проросійських твердженнях, наприклад, "Росія не є ворогом Польщі", антиукраїнських та антисемітських тезах, а також на теоріях змови. Автор допису закликав поширювати неправдивий контент і створював англомовні версії цього повідомлення.
Автори аналізу також зауважили, що поширення повідомлення підсилювалося завдяки репостам, зокрема, колишнього прем’єр-міністра Польщі Лешека Міллера, чий допис набрав ще 60 тис. переглядів на X. Зі звіту випливає, що ця тема викликала та накопичувала емоції з негативним забарвленням. Коментатори використовували вульгарні та дегуманізуючі вирази на адресу громадян України. Загалом, окрім восьми дезінформаційних матеріалів, з’явилися три контрнаративи, зокрема один, що безпосередньо спростовував фальшивий допис.
У польській інфосфері використання російською пропагандою теми Волинської трагедії посилилося у 2014 році, після того як в Україні відбувся Євромайдан, а внаслідок політичного хаосу – анексія Криму Росією. Саме тоді Кремль почав використовувати у своїй пропаганді терміни "київські фашисти" та "бандерівці", у такий спосіб виправдовуючи свою агресію проти України.
Після початку повномасштабної війни з Україною в лютому 2022 року російська пропаганда, зокрема та, що використовує історичний контекст, різко активізувалася. Дезінформаційні кампанії особливо посилюються саме в період навколо 11 липня.
У липні 2025 року на офіційному сайті МЗС Російської Федерації з’явилася заява, в якій президенту України Володимиру Зеленському закидали брехню та необізнаність щодо Волинської трагедії, посилаючись на те, що інформація про дії українських націоналістів є частиною загальноосвітньої шкільної програми в Україні.
Незабаром після торішніх офіційних урочистостей з нагоди річниці Волинської трагедії в Холмі в польській інформаційній сфері з’явилися неправдиві повідомлення про те, що посол України в Польщі виголосив промову, яка тривала лише 10 секунд. Користувачі соціальних мереж припускали, що це було зневажливим і образливим щодо поляків. Як з’ясувало агентство AFP, неправдива інформація ґрунтувалася на відеозаписі, обрізаному у такий спосіб, що він містив лише останні два речення з кількахвилинної промови дипломата, який попросив вибачення за Волинську трагедію та висловив бажання України "відкрито обговорювати цю історію".
Також у липні 2025 року російські державні ЗМІ використали, зокрема, висловлювання депутатів "Конфедерації" та "Право і справедливість", які під час дебатів щодо закону про допомогу громадянам України вимагали від Києва дозволити ексгумацію жертв на Волині в обмін на фінансову підтримку з боку Польщі. Поодинокі висловлювання парламентарів російські редакції приписали всьому польському Сейму, створюючи фальшиву наративну лінію про те, як Польща шантажує Україну.
Російська пропагандистська машина повернулася навесні 2026 року до теми Волинської трагедії, використовуючи її як інструмент маніпуляції на тлі зростання напруженості у польсько-українських відносинах. Суперечку викликало прийняте наприкінці травня рішення президента України Володимира Зеленського про присвоєння українському підрозділу найменування "імені Героїв УПА".
Це рішення викликало критику в Польщі. Негативно його оцінили, зокрема, прем’єр-міністр Дональд Туск, віцепрем’єр-міністр і міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш, Міністерство закордонних справ, а президент Кароль Навроцький 19 червня повідомив, що вирішив позбавити Зеленського Ордена Білого Орла. Днем пізніше український лідер відправив орден до Варшави через кур’єрську службу "Нової пошти".
Президент Росії Володимир Путін 4 червня під час пресконференції в межах Петербурзького міжнародного економічного форуму навмисно звернувся до історичної суперечки між Польщею та Україною. Він прямо атакував Київ, критикуючи урочисті поховання бійців Української повстанської армії, та заявив, що "лише Польща як єдина країна поступово відреагувала на це". Ця заява не відповідала фактам, оскільки польська сторона не виступала проти повторних поховань українських націоналістів.
У наступні дні червня з’являлися щонайменше два коментарі речниці МЗС Росії Марії Захарової, які слугували інструментом прокремлівської пропаганди.
5 липня Захарова намагалася нав’язати фальшиву наративну лінію, вказуючи, що досі польська влада не помічала, що "режим у Києві прославляє колабораціоністів, які вбивали поляків під час Другої світової війни".
30 червня Захарова відреагувала на заяву віцепрем’єра та міністра оборони Владислава Косіняка-Камиша, який заявив, що Україна не вступить до Європейського Союзу, якщо буде прославляти Бандеру та УПА. У дописі в Telegram речниця заявила, що "протягом багатьох років Варшава не лише підтримувала європейські прагнення бандерівського неонацистського режиму в Україні, а й навмисно роздавала зброю та гроші прихильникам вбивць своїх предків".
Заяви Путіна та Захарової вписувалися в офіційну пропаганду Кремля, яка вказує на нібито нелояльність та неправдивість у польсько-українських відносинах.
Це також підтвердив звіт щодо російської дезінформації, опублікований у червні Європейською службою зовнішніх справ (ESDZ) та українським урядовим Центром протидії дезінформації. Аналітики звернули увагу на те, що російська мережа дезінформації та операцій впливу IMS Undercut "зокрема використовувала історичні наративи, пов’язані зі подіями на Волині та у Східній Галичині, подаючи їх як прояв неповаги до польських жертв та їхньої пам’яті".
"Ці наративи використовуються для зображення українців як осіб, що демонструють антипольську поведінку, з метою спровокувати гнів серед населення, яке традиційно підтримує українську спільноту біженців", – йдеться у звіті.
(PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
