Польща відзначає День пам’яті жертв Волинської трагедії: Навроцький – у Радружі, Косіняк-Камиш – в Україні
У суботу в Польщі відзначатимуть Національний день пам’яті жертв геноциду — так у польському законі названо злочини, вчинені, за його формулюванням, українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. Президент Кароль Навроцький вшанує пам’ять загиблих у селі Радруж, а віцепрем’єр і міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш перебуватиме з візитом в Україні.
11 липня в Польщі відзначають Національний день пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. Цю дату встановлено на річницю так званої кривавої неділі 11 липня 1943 року, коли, за польською історіографією, відбулася хвиля масових убивств польського населення на Волині. У Польщі цей день вважають кульмінацією Волинської трагедії.
У суботу президент Навроцький відвідає Радруж (Підкарпатське воєводство) – село, яке нині розташоване біля польсько-українського кордону, де у квітні 1944 року було вбито кілька десятків поляків.
За інформацією Канцелярії президента, Кароль Навроцький вшанує там пам’ять жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами на східних землях Другої Речі Посполитої. Урочистості заплановані на 13:00 – вони відбудуться в місцевій історичній православній церкві.
Керівник Бюро міжнародної політики президента Польщі, відповідаючи на запитання, чого очікувати від виступу очільника держави під час церемонії, зазначив, що президент "завжди говорить без заздалегідь підготовленого тексту і скаже те, що вважатиме за потрібне".
Вшанувати пам’ять жертв Волинської трагедії також збирається віцепрем’єр, міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш, який вирушить до України.
"На Волині, у 83-тю річницю Кривавої неділі, я вшаную пам’ять загиблих у Волинській різанині", – повідомив міністр оборони у п’ятницю на платформі X. Він додав, що "вже багато років поспіль луцький єпископ Віталій Скомаровський організовує там траурні церемонії". "Наші думки та молитви будуть з усіма, хто загинув лише тому, що був поляком. Жертви закликають не до помсти, а до пам’яті та правди", – наголосив голова Міністерства оборони Польщі.
У суботу жертв Волинської трагедії вшанувала також спікерка Сенату Малгожата Кідава-Блонська, яка поклала квіти біля Пам’ятника жертвам геноциду та Пам’ятника 27-й Волинській піхотній дивізії Армії Крайової, що розташований на Волинському сквері у Варшаві.
Регіональні заходи до Національного дня пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої, розпочалися ще в п’ятницю в місті Динів Підкарпатського воєводства. Урочистості відбулися біля могили капелана Армії Крайової та адміністратора парафії в Боровниці Юзефа Копця, який, за даними польської сторони, 12 липня 1944 року був застрелений у будівлі парафії членами Української повстанської армії.
Згідно з висновками польських істориків, у липні 1943 року підрозділи Української повстанської армії (УПА) здійснили скоординовані напади на близько 150 населених пунктів, де проживали поляки на Волині, що стало кульмінацією злочину, який у Польщі називають Волинською різаниною. Кульмінація вбивств припала на 11 липня 1943 року, і цей день минулого року був встановлений законом як Національний день пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами щодо громадян Другої Речі Посполитої.
УПА залишається однією з найбільш суперечливих тем у польсько-українських відносинах. Останніми місяцями між країнами загострилися дискусії щодо історичної політики, зокрема питань вшанування Української повстанської армії та пов’язаних із нею діячів. Нову хвилю суперечок спричинило рішення президента України Володимира Зеленського наприкінці травня надати одному з українських військових підрозділів назву імені "Героїв УПА".
Це рішення викликало критику в Польщі. Негативно його оцінили, зокрема, прем’єр-міністр Дональд Туск, міністр оборони, віцепрем’єр Владислав Косіняк-Камиш, міністерство закордонних справ, а президент Кароль Навроцький 19 червня повідомив, що вирішив позбавити Зеленського Ордена Білого Орла. Наступного дня Зеленський відправив орден до Варшави через кур’єрську службу "Нової пошти".
Від Ордена Білого Орла відмовилися також колишні президенти України: Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко, а інші польські державні нагороди повернули: очільник МЗС України Андрій Сибіга, голова Офісу президента Кирило Буданов, його заступник Ігор Жовква та посол України в Польщі Василь Боднар. Голова партії "Право і справедливість" (PiS) Ярослав Качинський оголосив, що поверне український Орден князя Ярослава Мудрого, який йому було присвоєно у 2022 році. Про повернення присвоєних їм українських нагород також оголосили інші політики партії "Право і справедливість": колишній міністр оборони Маріуш Блащак, колишній міністр закордонних справ Збіґнєв Рау, євродепутат Адам Бєлян та депутат Марек Кухцінський.
У середу на полях саміту НАТО в Анкарі президент Кароль Навроцький провів бесіду з президентом України Володимиром Зеленським. Після зустрічі Навроцький заявив, що як Польща, так і Україна дивляться в одному напрямку, коли йдеться про загрози незалежності – для обох держав Росія "залишається головною загрозою". Водночас він додав, що під час розмови не вдалося "розв’язати історичні питання". (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
