Експерт ISW для PAP: у 2025 році Росія захопила менш ніж 1 % території України й не досягла прориву
"Протягом останнього року росіяни захопили менш ніж 1 % території України ціною сотень тисяч жертв, однак не досягли жодного оперативного прориву", – заявив PAP Джордж Баррос з американського Інституту вивчення війни (ISW). За його оцінкою, 2025 рік приніс, зокрема завдяки й дронам, зміну тактики бойових дій.
Як наголосив Баррос у розмові з PAP, росіяни просуваються надзвичайно повільно, а лінія фронту змістилася лише "трохи" у порівнянні з попереднім роком. За його словами, російським силам знадобилося близько 22 місяців, щоб просунутися приблизно на 32 км – від позицій в Авдіївці Донецької області до Покровська. Захоплення цього міста було метою російського командування ще восени 2024 року, однак досі його не взято на 100 %.
Згідно зі звітом Center for Strategic and International Studies (CSIS) за червень цього року, російські війська в таких районах, як Харківщина, упродовж минулого року просувалися в середньому на 50 метрів на день – тобто повільніше, ніж німці під час наступу на Соммі у Першій світовій війні. Від січня 2024 року такими темпами росіяни захопили близько 5 тис. км², тобто менш ніж 1 % загальної площі України.
"Отже, це дуже мало й до того ж ціною сотень тисяч жертв та втрати понад 1000 бронетранспортерів і понад 500 танків. На оперативному рівні це була досить потужна й ефективна українська оборона, а росіяни не досягли жодного оперативного прориву", – оцінив Баррос і додав, що попри це серед багатьох аналітиків "існує загальна тенденція зосереджуватися на незначних російських територіальних здобутках без стратегічного значення, які Червона армія захопила б за один день", і пророкувати обвал лінії фронту.
"Ці невеликі територіальні здобутки", – як наголошують аналітики CSIS, – "мають надзвичайно високу ціну".
У період із лютого 2022 року до травня 2025 року в Україні загинуло 250 тис. росіян – порівняно з приблизно 50 тис. загиблих у всіх війнах між Другою світовою війною та лютим 2022 року. Разом із пораненими загальна кількість втрат Росії становить щонайменше 950 тис. осіб. За оцінками CSIS, жодна радянська чи російська війна з часів Другої світової війни "навіть не наблизилася" до нинішнього рівня смертності в Україні.
Втрати серед українських військових також є високими й становлять від 60 до 100 тис. загиблих, а загальна кількість втрат (убиті й поранені) наразі, за даними CSIS, сягає 400 тис.
Експерт ISW звернув увагу, що протягом останнього року також спостерігається тривожна тенденція зростання кількості жертв серед цивільного населення в Україні, що, на його думку, пов’язано, зокрема, з "драматичним" збільшенням використання дронів упродовж року. За одну ніч росіяни запускають по цивільних цілях, як зазначив Баррос, навіть 600 дронів типу Shahed.
Згідно з даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (HRMMU), опублікованими 25 листопада цього року, дрони та ракети великої дальності у 2025 році вбили 548 цивільних і поранили 3592 особи, що означає зростання порівняно з аналогічним періодом минулого року відповідно на 26 і 75 %.
Загалом унаслідок різних бомбових атак від січня до жовтня цього року загинули або були поранені понад 12 тис. цивільних, що означає зростання кількості жертв на 27 % порівняно з тим самим періодом 2024 року та на 67 % – порівняно з 2023 роком.
Найбільше жертв серед цивільних зафіксовано в українських містах, віддалених від лінії фронту, через посилені російські удари далекобійними засобами ураження. Як підкреслюється у звіті HRMMU, дрони та ракети великої дальності у 2025 році вбили 548 цивільних і поранили 3592 особи, що означає зростання відповідно на 26 і 75 % порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Баррос також звернув увагу, що масове застосування дронів на фронті змінило й тактику бою. Росіянам, наприклад, вдалося досягти "значного й тривожного" просування на південній ділянці фронту поблизу Гуляйполя завдяки "пріоритетному зосередженню" на окремих відтинках дуже довгої (понад 1200 км) лінії фронту та "інфільтрації".
Як пояснив експерт, військові діють у "тактичній зоні ураження" завглибшки від 15 до 30 км. Обидві сторони дуже рідко намагаються використовувати в ній механізовану техніку для прориву позицій, адже все велике постійно перебуває під наглядом смертоносних дронів.
За словами Барроса, українці ефективно унеможливили використання росіянами танків і бронетехніки на рівні, вищому за взвод, оскільки "слід від трьох танків надто помітний, і їх знищують дрони". У результаті на фронті воюють дуже малі підрозділи – по кілька солдатів, завданням яких є інфільтрація позицій противника.
"Вони мусять накриватися термоковдрою, щоб приховатися від інфрачервоних або теплових сенсорів, а це означає, що потрібно рухатися тихо, діяти приховано, уникати сильних позицій противника, а вже потім вступати в бій", – наголосив Баррос.
Дрони сіють смерть по обидва боки фронту. За даними Atlantic Council, упродовж минулого року близько трьох чвертей усіх втрат російської сторони були спричинені діями українських дронів. Як стверджують українські командири, яких цитує газета "The New York Times", дрони нині вбивають в Україні більше солдатів і знищують більше броньованої техніки, ніж усі традиційні види озброєння разом узяті – включно зі снайперськими гвинтівками, танками, гаубицями та мінометами.
"Так, із 31 танка Abrams, які США передали Україні у 2023 році, 19 було знищено, а багато з них", – як повідомляє "NYT" – "були виведені з ладу саме дронами".
За словами Барроса, українці мають технологічну перевагу над Росією у виробництві дронів, однак Москва здатна швидко нарощувати їхнє виготовлення. До 2024 року Київ виробив понад один мільйон FPV-дронів (First Person View – дрон, керований з перспективи першої особи – PAP), тоді як Росія заявляє, що може виготовляти близько 2,5–3 тис. безпілотників щомісяця.
Обидві країни продовжують нарощувати виробництво, і кожна з них, за даними "NYT", планувала виготовити цього року від 3 до 4 млн дронів.
Автор: Anna Gwozdowska (PAP)
Опрац. Ihor Usatenko
iua/
