Про PAP.pl

PAP.pl - це портал найбільшого інформаційного агентства в Польщі, що збирає, систематизує та передає об'єктивну та всебічну інформацію з країни та з-за кордону. На порталі користувачі можуть ознайомитися з добіркою найважливіших повідомлень і репортажів, доповнених фотографіями та відео.

Експерт: приклад Польщі може стати орієнтиром для Угорщини

Переможець парламентських виборів в Угорщині Петер Мадяр прагне якнайшвидше розблокувати заморожені кошти ЄС. Професор права Альберто Алеманно вважає, що орієнтиром для нового уряду може бути досвід Польщі за прем’єрства Дональда Туска, водночас наголошуючи на суттєвих відмінностях, зокрема через ширший спектр проблем в Угорщині, ніж лише реформа судової системи.

Прапори Польщі та Угорщини, фотоілюстрація. Fot. PAP/Darek Delmanowicz
Прапори Польщі та Угорщини, фотоілюстрація. Fot. PAP/Darek Delmanowicz

Угорщина була другою після Польщі країною-членом ЄС, щодо якої було розпочато процедуру за статтею 7 Договору про ЄС. Якщо Варшаві вдалося її закрити у травні 2024 року, то у випадку Будапешта процедура залишається відкритою. Хоча сама по собі процедура не завдала значних збитків уряду Віктора Орбана, вона стала поворотним моментом у відносинах між Будапештом та іншими столицями й інституціями ЄС.

У результаті Угорщина втратила доступ до 17 млрд євро, що становить майже 10% річного ВВП країни. 10 млрд євро надходять з фонду відновлення, запущеного після пандемії Covid-19. Термін використання цих коштів закінчиться вже в серпні, що ставить під сумнів можливість їх використання новим угорським урядом. 7 млрд євро – це, своєю чергою, кошти на розвиток регіонів із семирічного бюджету ЄС; поточна перспектива закінчиться у 2027 році. Уряд Орбана також претендував на 16 млрд євро позик з оборонної програми SAFE, але Єврокомісія досі не схвалила план Угорщини.

Польща може стати прикладом для майбутнього уряду Мадяра, який під час передвиборчої кампанії пообіцяв швидко розморозити заблоковані кошти. Як він заявив, вже в перший день його уряд подасть заявку на приєднання до Європейської прокуратури, що зробила також Польща після приходу до влади уряду Туска. Йдеться про орган, який бореться з фінансовими зловживаннями, які завдають шкоди інтересам ЄС. Мадяр також заявив про негайне прийняття пакету антикорупційних законів та відновлення незалежності судової влади.

Алеманно, професор паризького університету Ecole des Hautes Etudes Commerciales, сказав PAP, що прецедент Польщі за правління Туска буде очевидним зразком для нового уряду Маяра, але існують також важливі відмінності.

"Новий уряд Польщі розблокував кошти відносно швидко на початку 2024 року, оскільки проблеми з верховенством права в Польщі зосереджувалися переважно в судовій системі, а новий уряд зміг продемонструвати надійний намір їх вирішити", – підкреслив професор права.

 

Тим часом ситуація в Угорщині є складнішою. Як зазначив Алеманно, умови охоплюють не лише незалежність судової влади, а й антикорупційні реформи, гарантування академічної свободи та прав ЛГБТК+, а також питання штрафів, накладених Судом ЄС за недотримання Угорщиною права на притулок. Уряд Орбана призвів, зокрема, до перенесення штаб-квартири Центральноєвропейського університету (CEU) з Будапешта до Відня внаслідок змін у законі про вищу освіту 2017 року.

"Перший крок Угорщини, а саме зобов’язання приєднатися до Європейської прокуратури, є мудрим і має сильне символічне значення. Він сигналізує про розрив із системою Орбана в сфері боротьби з корупцією і повинен відновити добру волю Брюсселя", – вважає Алеманно. На його думку, повне розблокування заморожених коштів вимагатиме реальних законодавчих та інституційних реформ на багатьох фронтах.

 

Як зазначив співрозмовник PAP, реалістично кажучи, деякі попередні жести, такі як приєднання до Європейської прокуратури, скасування фінансового вето щодо України та відновлення хорошої співпраці в ЄС, могли б розблокувати перші транші протягом кількох місяців. На його думку, виконання більшості умов, висунутих інституціями ЄС, займе щонайменше рік, оскільки вимагає змін у законодавстві, наприклад, щодо вищої освіти чи так званої заборони просування ЛГБТ.

Проблеми Орбана в Брюсселі почалися відносно пізно, адже лише у 2018 році, після третьої поспіль перемоги його партії "Фідес" на парламентських виборах, Європейський парламент вирішив запустити процедуру за статтею 7. Протягом років Орбан користувався захисною парасолькою, яку надавала йому приналежність до найбільшої та найвпливовішої Європейської народної партії (ЄНП). ЄНП призупинила членство "Фідес" у 2019 році, посилаючись на порушення верховенства права її урядом, після чого партія Орбана сама вийшла з неї, заснувавши власне європейське об’єднання "Патріоти за Європу". Наразі до ЄНП входить партія Мадяра, "Тиса".

Алеманно зазначив, що угруповання Мадяра не є ліберальним "у брюссельському розумінні". Він звернув увагу, що партія-переможець голосувала разом із "Фідес" у питанні міграції, була обережною щодо України та виступала проти пакту ЄС про надання притулку. Однак Брюссель повинен з радістю сприйняти цю зміну, розглядаючи її як повернення до нормальності в інституційних відносинах ЄС. Проте, на думку співрозмовника PAP, ЄНП повинна зберігати обережність.

"Вона повинна підтримувати демократичну реінтеграцію Угорщини, однак не розглядати її як “білий чек”" — наголосив професор права.

 

Після підрахунку 99% голосів на парламентських виборах в Угорщині Національне виборче бюро (NVI) повідомило, що Петер Мадяр і його партія "Тиса" отримують 138 місць у 199-місному парламенті, що забезпечує їм конституційну більшість.

Коаліція "Фідес–Християнсько-демократична народна партія" на чолі з прем’єр-міністром Віктором Орбаном здобула 55 мандатів. До парламенту також проходить ультраправа партія "Наша Батьківщина", яка може розраховувати на шість місць.

З Брюсселя Magdalena Cedro (PAP)

Опр. Roman Havryshchak

hav/

Загальнодоступні послуги PAP