Експерт: Росія маніпулює кризами, які сама створює
Росія вміло використовує кризи, які сама ж і провокує, заявив у коментарі PAP аналітик енергетичного сектору Войцєх Якубік. Водночас експертка Центру східних досліджень Аґата Лоскот-Страхота зазначила, що головним інструментом тиску є не стільки нафтопровід "Дружба", скільки спекуляції довкола ситуації на Близькому Сході та пов’язаного з нею дефіциту авіаційного палива.
Словацька міністерка економіки Деніса Сакова повідомила у четвер у Facebook, що Словаччина почала отримувати нафту трубопроводом "Дружба". Український оператор цієї трубопровідної мережі вже в середу повідомляв про наповнення магістралі російською сировиною. Саме цього дня держави-члени Європейського Союзу дали попередню згоду на надання Україні позики в розмірі 90 млрд євро та прийняття 20-го пакету санкцій проти Росії.
Нафтопровід, що постачає Угорщині та Словаччині нафту з Сибіру, був пошкоджений внаслідок російської атаки на насосну станцію в Бродах у Львівській області 27 січня цього року. Київ зволікав з ремонтом і кілька разів переносив термін введення трубопроводу в експлуатацію. Будапешт вимагав ремонту трубопроводу, блокуючи надання Україні позики ЄС у розмірі 90 млрд євро та прийняття 20-го пакету санкцій проти Росії. Це друге рішення також блокувала Братислава. У четвер країни ЄС одностайно схвалили обидва ці рішення.
У середу віцепрем'єр Росії Олександр Новак повідомив, що з 1 травня цього року нафту з Казахстану, яку планувалося транспортувати трубопроводом "Дружба" до Німеччини, буде перенаправлено іншим споживачам. Уряд цієї країни запевнив, що це рішення не спричинить обмежень у роботі нафтопереробного заводу PCK Schwedt.
Войцєх Якубік, аналітик енергетичного сектору, засновник Центру енергетичної безпеки, у розмові з PAP оцінив, що відновлення поставок з Росії південною гілкою трубопроводу "Дружба" не покращить суттєво ситуацію Москви, яка стикається з дедалі більшими труднощами з експортом цієї сировини. Крім того, як він зазначив, це лише тимчасовий перепочинок, оскільки ЄС має намір запровадити регулювання щодо повного припинення поставок нафти з Росії, що, ймовірно, відбудеться через рік.
Експерт також прокоментував рішення РФ про припинення поставок нафти з Казахстану до Німеччини нафтопроводом "Дружба". Як він підкреслив, це може бути формою тиску, щоб європейці почали використовувати інші маршрути поставок, а також формою просування нафтових портів, які зазнають атак з боку України.
"Це тиск на європейців, щоб вони все-таки скасували нафтові санкції проти Росії, які саме зараз є найжорсткішими, оскільки вводяться детальні регулювання, які не тільки блокують морські поставки, але й дозволяють відстежувати російську нафту вже на етапі виробництва та блокують навіть поставки готового пального, яке було вироблено з використанням російської сировини", – пояснив Якубік і додав, що росіяни використовують війну в Ірані для того, щоб знову просувати залежність Європи від російського палива, а можливо, готуються до подальшої ескалації у відносинах з НАТО.
"Це майстри у сфері управління кризами, які вони самі й провокують", – підкреслив співрозмовник PAP і зазначив, що не випадково Росія намагається спровокувати кризу з постачанням нафти нафтопроводом "Дружба" до Німеччини саме тоді, коли угорці та українці домовилися про відновлення поставок, а в Німеччині починає бракувати авіаційного палива. Найбільша німецька авіакомпанія Lufthansa скасовує частину рейсів і саме зараз, коли під загрозою опинилися поставки до нафтопереробного заводу Schwedt, який забезпечує 90% палива для Берліна та Бранденбургії, а отже, і для аеропортів.
Інша співрозмовниця PAP, Аґата Лоскот-Страхота, координаторка проєкту "Енергія в Європі" у Центрі східних досліджень (пол. – Ośrodek Studiów Wschodnich, OSW), поділяє переконання, що відновлення поставок до Угорщини та Словаччини не є значним поповненням бюджету війни, яку веде Путін.
"Те, що залишилося і що досі надходить до Угорщини та Словаччини, становить сьогодні лише близько 2% від загального імпорту ЄС", – зазначила вона. План повного припинення імпорту з цієї частини мав бути представлений Європейською комісією у першій половині цього року, однак зник з порядку денного. На думку аналітикині, це може бути пов’язано з поточною ситуацією на Близькому Сході.
Експертка наголосила, що зупинка, спричинена пошкодженням інфраструктури в Україні, продемонструвала, що як Угорщина, так і Словаччина здатні імпортувати необхідні обсяги нафти альтернативним шляхом – через нафтопровід "Адрія", що пролягає з Хорватії. Однак ключовим питанням залишаються витрати – імпорт альтернативної сировини, особливо в аварійному режимі та в контексті ситуації в Перській затоці, є просто дорожчим. Це фактор, який може викликати занепокоєння як у Словаччині, так і в Угорщині, незалежно від політичних змін.
Співрозмовниця PAP зазначила, що в поточній ситуації важливим аспектом, який вже не пов'язаний безпосередньо з діями Росії, а з подіями на Близькому Сході, є питання авіаційного палива.
"Воно належить до так званих середніх дистилятів, які раніше більшою мірою вироблялися в ЄС, як на нафтопереробних заводах, частина яких була закрита, так і з російської нафти, що добре підходить для такого виробництва. Після введення ембарго можливості власного виробництва в ЄС зменшилися, через що він більшою мірою покладається на імпорт, головним чином із Близького Сходу", – пояснила вона.
Лоскот-Страхота зазначила, що нині ситуація є перехідною. З одного боку, у Центральній Європі може визрівати – зокрема на тлі політичних змін в Угорщині та досвіду альтернативного імпорту – готовність визначити конкретний термін повної відмови від російської нафти. З іншого боку, ситуація на світовому ринку може ускладнювати цей процес, зокрема через напруженість усередині ЄС, прикладом чого є ринок авіаційного палива.
"Водночас Росія зараз отримує вигоду не стільки, чи не лише, інструменталізуючи транспортування нафти трубопроводом “Дружба”, скільки отримуючи вигоду від війни на Близькому Сході – як завдяки можливості більших прибутків у зв’язку з вищими цінами, збільшенням обсягів продажу сировини, так і завдяки використанню такої опції як інструменту впливу", – пояснила вона та підкреслила, що в такій ситуації можуть зростати спокуси повернутися до російської сировини.
Хоча підхід Європейської комісії та багатьох держав-членів залишається незмінним, дії, що полягають у одночасному збереженні або відновленні поставок російської нафти (до Угорщини та Словаччини) та перешкоджанні поставок з інших напрямків, наприклад, шляхом призупинення поставок казахстанської нафти, можуть сприяти поглибленню розбіжностей у ЄС. Це один з найважливіших політичних інструментів Росії, який, хоча й стає дедалі складнішим у використанні, все ще залишається значущим, особливо в умовах напруженої ситуації на світовому ринку. (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
