Туск: Єврокомісія розраховує на максимальну участь Польщі в програмі SAFE
Прем’єр-міністр Дональд Туск заявив у п’ятницю під час саміту ЄС на Кіпрі, що Європейська комісія прагне, аби Польща використала максимально можливий обсяг коштів із позики в межах програми переозброєння ЄС SAFE. Він додав, що Польщу розглядають як ключовий елемент цього механізму.
Туск, який бере участь у дводенному неформальному засіданні очільників урядів і держав ЄС, повідомив у розмові з польськими ЗМІ, що у четвер він розмовляв з головою ЄК Урсулою фон дер Ляєн, і однією з тем була програма SAFE. Ця програма передбачає загалом 150 млрд євро підтримки у вигляді, зокрема, пільгових кредитів, насамперед на закупівлю військової техніки. ЄК виділила Польщі в рамках цього механізму загалом 43,7 млрд євро, що робить Польщу найбільшим бенефіціаром SAFE.
"Ніхто тут не думає про те, як використати процедури проти цього проєкту. Польщу розглядають як абсолютно ключовий елемент цього механізму. Усі працюватимуть разом із нами, щоб ефективно і швидко використати всі кошти, які є в нашому розпорядженні", – сказав Туск.
На думку прем’єр-міністра, Єврокомісія добре розуміє суть польської пропозиції щодо цієї програми. "Я лише хочу, щоб наше рішення – що інституційним партнером з польського боку є Банк крайового господарства – розглядалося як безпечне з погляду європейських процедур. Це вимагає, я б сказав, трохи більш гнучкого підходу, і наші партнери в Комісії це розуміють", – наголосив він.
У четвер ЄК надіслала текст кредитної угоди SAFE до 18 із 19 держав-членів, які беруть участь у цій програмі, зокрема до Польщі. Туск запевнив, що Польща незабаром підпише свою угоду.
Після того як у березні президент Кароль Навроцький наклав вето на закон про впровадження ініціативи SAFE, Рада міністрів ухвалила постанову щодо програми "Озброєна Польща". Вона уповноважує міністра національної оборони та міністра фінансів і економіки представляти польський уряд і підписувати від його імені угоду та документи щодо позики SAFE, яку Банк крайового господарства (пол. – Bank Gospodarstwa Krajowego, BGK) візьме на користь Фонду підтримки збройних сил (FWSZ). Фінансові зобов'язання BGK за цією позикою будуть покриті гарантією Державного казначейства. Відповідно до законодавства, кошти з FWSZ можуть бути передані лише на цілі, безпосередньо пов'язані з армією.
У п’ятницю Туск також прокоментував інтерв’ю, яке він дав газеті Financial Times. У опублікованій того дня розмові з британською газетою він висловив думку, що ЄС повинен посилити власну клаузулу про взаємну оборону, передбачену статтею 42.7 Договору про Європейський Союз. Прем'єр-міністр зазначив, що ця тема буде порушена в п'ятницю під час переговорів з лідерами і що це є "проривом у мисленні" щодо європейської оборони.
"Росія вчиняє чергові акти агресії. (...) Ми не можемо обмежуватися лише деклараціями, гарантіями, договорами, (ЄС – PAP) має ухвалити практичні рішення, які безпосередньо стосуються безпеки, зокрема східного кордону, і вони також мають бути європейськими рішеннями", – наголосив він.
Голова польського уряду також зазначив, що Польща не має підстав скаржитися на співпрацю зі США, особливо якщо йдеться про питання, пов’язані з обороною. Він висловив думку, що США мають рацію, коли говорять про Європу, яка повинна бути здатна сама себе захищати.
"Вчора серед лідерів відчувалося величезне полегшення, бо вперше за багато років у залі не було жодного росіянина, якщо ви розумієте, про що я кажу", – сказав Туск. "Я справді задоволений, адже настрої зовсім інші. Не лише через ситуацію, пов’язану з Україною та Росією, але й вибори в Угорщині є чітким сигналом того, що демократія не програє скрізь. У Сполучених Штатах, у Європі, у Росії відчувалося, що демократія не має шансів проти авторитаризму (...). Але ні, це неправда. Перемога Мадяра є чимось справді важливим", – підкреслив він.
"Це показує, що є майбутнє для Європи, для демократії, для верховенства права, що ми не наражаємося на небезпеку, прагнучи боротися з корупцією, з такими сильними фігурами, як Віктор Орбан. Я знаю, що в наш час нічого не є легким, але принаймні ми можемо радіти цьому, дуже радіти тому, що так, у Європи є майбутнє, – додав прем’єр Польщі.
З оприлюднених ЗМІ записів телефонних розмов між міністром закордонних справ Угорщини Петером Сіярто та його російським колегою Сергієм Лавровим випливає, що угорська влада діяла на користь російських інтересів у Європі. Зокрема, було розкрито, що угорська влада пропонувала передавати Росії документи ЄС через угорське посольство в Москві та координувала з Росією свої дії, спрямовані на блокування зусиль України щодо європейської інтеграції.
Від участі у саміті відмовився прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який йде у відставку.
З Нікосії Agata Andrzejczak (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
