Експерт: Спецтрибунал щодо злочинів агресії проти України створюється, але Путін поки під захистом
Марцін Єндрисяк з Центру східних досліджень (OSW) заявив у розмові з PAP, що створення Спеціального трибуналу щодо злочинів агресії проти України при Раді Європи дозволить судити російських лідерів, але тільки після того, як вони втратять так званий персональний імунітет.
Цього тижня Польща та Ісландія подали заявку на приєднання до угоди, що дозволяє створити Спеціальний трибунал щодо злочинів агресії проти України. Таким чином, було досягнуто кількості 17 держав, необхідної для голосування щодо угоди. Воно відбудеться на саміті очільників дипломатії держав Ради Європи в середині травня у столиці Молдови, Кишиневі.
Резолюцію щодо створення трибуналу на інституційній базі Ради Європи було ухвалено ще в травні минулого року у Львові. Це буде перший випадок створення суду для розслідування агресії ще до її закінчення. Трибунал має діяти в Гаазі, і, за задумом, перші процеси мають розпочатися ще цього року.
Марцін Єндрисяк із Центру східних досліджень повідомив PAP, що рішення про створення трибуналу було ухвалено минулого року, коли було розроблено три ключові документи, що регулюють його діяльність, та досягнуто політичного консенсусу. Однак з самого початку було зрозуміло, що до початку роботи трибуналу пройде деякий час. Це пов’язано з необхідністю забезпечення його фінансування – на що Європейська комісія виділила кошти в лютому цього року – а також пошуку прокурорів і суддів та забезпечення відповідних приміщень.
"Навряд чи хтось очікував, що перші процеси розпочнуться раніше, ніж восени цього року", – визнав Єндрисяк.
Ця інституція має зосередитися виключно на злочині агресії, що стосується осіб, які ухвалили рішення про напад на Україну, а отже, не буде переслідувати рядових солдатів чи нижчих офіцерів за жорстокості, яких вони вчинили на фронті чи у прифронтовій зоні.
За задумом, діяльність трибуналу має охопити близько 20 осіб із російського керівництва. Проте найважливіші особи, а саме президент РФ Володимир Путін та прем’єр-міністр Михайло Мішустін, захищені так званим персональним імунітетом. Це означає, що, по суті, їх не можна судити.
"Натомість проти них можна порушити підготовчі провадження, можна збирати докази, щоб мати готові обвинувальні акти, якщо виявиться, що вони втратять цей імунітет. Звичайно, ймовірність цього невелика, але вона є", – зазначив експерт.
Особистий імунітет – це категорія, що має своє джерело в міжнародному праві. Вона поширюється на осіб, які обіймають найвищі посади в державі, і практично забезпечує повну недоторканність. Цей імунітет поширюється як на дії, вчинені під час виконання службових обов’язків, так і на ті, що не мають такого характеру, вчинені як під час перебування на посаді, так і раніше. Особистий імунітет втрачає чинність з моменту закінчення виконання функцій.
Аналітик OSW також зазначив, що діяльність трибуналу принесе й інші переваги. Документально підтверджені відомості про злочини дозволять відчутно спростувати російські пропагандистські повідомлення та наративи про війну, а також матимуть психологічний вплив, консолідуючи міжнародну допомогу Україні. Це також може бути способом достукатися до тих суб’єктів, які або підтримують Росію, або зберігають нейтралітет.
Вони також можуть відлякувати потенційних партнерів Росії на тій підставі, що ніхто не хоче мати контактів із злочинцем.
"Тільки це не зовсім вдається. Наприклад, Дональд Трамп особливо не переймається тим, що Путіну висунуто будь-які звинувачення. Так само Монголія, яка під час візиту Путіна (у вересні 2024 р. – PAP) проігнорувала ордер на його арешт, виданий Міжнародним кримінальним трибуналом", – нагадав Єндрисяк.
Він зазначив, що Україна домагалася, щоб трибунал був створений у співпраці з Організацією Об’єднаних Націй, що не вдалося.
"Йшлося про те, щоб російське керівництво було засуджено і визнано злочинним не українським судом, а судом міжнародного характеру", – пояснив експерт. "Співпраця в цьому напрямку з Радою Європи створить враження, що агресора засуджує лише європейська спільнота, що все одно краще, ніж якби це робила сама Україна", – додав він.
Спеціальний трибунал щодо злочинів агресії проти України має заповнити прогалину в законодавстві, оскільки Міжнародний кримінальний суд у Гаазі не має юрисдикції щодо злочинів агресії стосовно держав, які не ратифікували так званий Римський статут МКС (що дозволяє, наприклад, притягати до відповідальності також осіб з особистим імунітетом) . Ані Росія, ані Білорусь цього не зробили.
Трибунал має уможливити судовий розгляд справи проти вищого політичного та військового керівництва Росії, а також представників режиму Олександра Лукашенка за надання території Білорусі для проведення вторгнення. Прийняті рішення допускають можливість заочного судочинства, що має запобігти паралічу провадження у разі відмови видати обвинувачених. Мандат трибуналу не обмежено конкретною датою початку агресії. Це відкриває шлях до розслідування військових дій, що ведуться на Кримі та в Донбасі з 2014 року.
Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) повідомило цього місяця, що з початку повномасштабної російської агресії проти України в цій країні було вбито понад 15,5 тис. цивільних осіб, у тому числі 784 дитини. Кількість поранених оцінюється майже в 43,5 тис., причому ці статистичні дані є значно заниженими через відсутність повного доступу до даних з окупованих територій.
Як повідомляється в опублікованому в лютому цього року звіті, підготовленого спільно Світовим банком, урядом України, Європейською комісією та ООН, матеріальні збитки, спричинені російською агресією, оцінюються у понад 195 млрд доларів, а загальна вартість відновлення та економічного відродження країни у перспективі десятиліття оцінюється у майже 588 млрд доларів. (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
