ЄС готує навчання з активацією клаузули про взаємну оборону
Європейський Союз готує перші в історії навчання, під час яких відпрацьовуватиметься сценарій звернення держави-члена по допомогу до інших країн ЄС на підставі клаузули про взаємну оборону у разі загрози, зокрема агресії з боку Росії, повідомляє фінська газета Helsingin Sanomat.
Сценарій маневрів передбачає, що одна з країн-членів стає об’єктом масованого гібридного нападу. Це спосіб підготуватися до можливої агресії Росії. Навчання заплановано на початок травня – у час, коли залученість США до НАТО слабшає, підкреслила найбільша фінська газета.
Йдеться про активацію статті 42.7 Договору про ЄС, а не статті 5 Північноатлантичного договору. Згідно з цією клаузулою ЄС, у разі, якщо будь-яка держава-член стане жертвою збройного нападу на її територію, інші держави зобов'язані надати їй допомогу та підтримку, використовуючи всі доступні їм засоби, і це не впливає на особливий характер політики безпеки та оборони деяких країн.
Досі ця процедура була запущена лише один раз, після терористичного нападу в Парижі у 2015 році.
Навчання не матимуть військового характеру, але відбудуться на міністерському рівні, зокрема в міністерствах закордонних справ та оборони. Відповідальною за їх підготовку є Верховна представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас.
За даними джерел Helsingin Sanomat, ці навчання вважаються "політично чутливими", оскільки ЄС не хоче давати зрозуміти, що здатний захищатися самостійно, без участі США або поза рамками НАТО. Проте необхідність визначення змісту положення про взаємну допомогу в ЄС зросла через дедалі більшу недовіру до адміністрації США під керівництвом Дональда Трампа. На початку цього року ЄС побоювався, що США можуть захопити автономну Гренландію, яка формально належить Данії, в тому числі шляхом застосування військової сили.
Колишній президент Фінляндії Саулі Нііністьо, який підготував для ЄС у 2024 році звіт про посилення цивільної та оборонної готовності, під час свого перебування на посаді неодноразово звертав увагу на сильне договірне зобов’язання країн ЄС надавати допомогу іншій країні (за тлумаченням навіть сильніше, ніж стаття 5 НАТО). Він також був прихильником розвитку спільної оборонної структури ЄС, яка могла б стати "європейським стовпом Північноатлантичного альянсу".
Нііністьо обіймав посаду президента у 2012–2024 роках, а наприкінці свого другого терміну, у 2023 році, у відповідь на повномасштабний напад Росії на Україну, ухвалив рішення про вступ Фінляндії до НАТО.
З Гельсінкі Przemysław Molik (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
