Експерти: саміт НАТО в Анкарі пройде на тлі критики Трампа та уваги до України
Саміт НАТО в Анкарі відбудеться на тлі критики президента США Дональда Трампа на адресу європейських союзників, сумнівів щодо його відданості Альянсу та зростання уваги Вашингтона до України, зазначають експерти американського аналітичного центру Brookings Institution.
З часу тогорічного саміту НАТО президент США "не лише ставив під сумнів готовність (своєї країни – PAP) захищати територію країн НАТО, а й навіть погрожував застосувати силу проти однієї з них у контексті Гренландії", – зазначив аналітик Brookings Institution Філіп Ґордон під час вівторкового брифінгу, присвяченого майбутньому саміту Альянсу.
Як він додав, найбільше сумнівів викликає зобов’язання президента США захищати Європу в разі нападу.
"Навіть якщо всі інші аспекти функціонують належним чином і європейські країни витрачають на оборону стільки, скільки хотів би президент Трамп, то без цього основного елементу НАТО стикається з фундаментальною проблемою", – зазначив він.
Трамп неодноразово заявляв, що зобов’язання, які випливають зі статті 5 Вашингтонського договору, що зобов’язує країни НАТО до колективної оборони союзника, який зазнав нападу, мають умовний характер, хоча це є договірною гарантією.
"Усі попередні президенти США наголошували, що це зобов’язання є безумовним і “залізним”. Натомість Трамп каже: “Якщо ви не сплачуєте рахунки, ми не обов’язково будемо вас захищати”" – зауважив Ґордон.
Він нагадав, що з часу торішнього саміту НАТО в Гаазі Трамп різко критикував європейські країни за відмову брати участь у війні США та Ізраїлю проти Ірану.
"Він називав їх боягузами, говорив, що без Сполучених Штатів НАТО є “паперовим тигром”. Офіційно він закликав до перегляду функціонування Альянсу (...) Все це викликає питання щодо майбутнього НАТО", – додав експерт. Як він зазначив, до цього додається питання присутності американських військ у Європі: адміністрація вже розпочала або оголосила про виведення частини військ.
"Те, що я б назвав найважливішим елементом НАТО, а саме готовність президента США захищати Альянс і висловлювати йому солідарність, має ключове значення для стримування. (...) Йдеться про те, щоб кожен потенційний супротивник знав: якщо він нападе на НАТО, то отримає відповідь, і в цій відповіді візьмуть участь США", – підкреслив Ґордон.
На його думку, саміт НАТО в Анкарі буде коротким і пройде в позитивній атмосфері. Експерти не очікують від зустрічі проривних результатів.
"Усі прагнутимуть підтримати гарний настрій президента (Трампа), і значна увага буде приділена європейським зобов’язанням щодо збільшення видатків на оборону. На мою думку, справжньою проблемою є подальше послаблення американської присутності в Європі", – наголосив Ґордон.
Експертка Brookings Institution Констанца Штельценмюллер звернула увагу на інші обставини саміту, що відбудеться наступного тижня. Вона наголосила, що саміт відбудеться в умовах сильного тиску, який Україна чинить на Росію на полі бою, перенесення Росією війни до Європи (наприклад, через диверсійні дії та вторгнення дронів) та збереження максималістських вимог президента РФ Володимира Путіна.
Аналітикиня зазначила, що Україна стала полігоном для американської оборонної промисловості та місцем набуття досвіду збройними силами США. "Це призвело до того, що Україна раптом стала надзвичайно цікавою для Сполучених Штатів", – додала вона.
Експертка зазначила, що з європейського погляду багато хто говорить про "занепад НАТО".
"Ми маємо справу з трьома паралельними явищами. Європейські країни бачать сьогодні Америку, яка водночас є схильною до співпраці, залишається неоднозначною і часом ворожою. Мова йде не про три різні Америки, а про три одночасно наявні обличчя її політики. Усі ці елементи є правдивими, і саме до цієї складної ситуації Європа мусить дуже швидко пристосуватися", – зазначила Штельценмюллер. Вона підкреслила, що Європа вже врахувала у своїх розрахунках можливість скорочення чисельності американських військ на континенті.
На думку Ґордона, "припущення, що адміністрація (США) розглядає Європу крізь призму того, хто може зробити найбільший внесок у спільну безпеку перед обличчям Росії є помилковим". На його думку, Трамп "скоріше ставить питання, хто може допомогти звільнити (США) від зобов’язань, бо ми просто більше не хочемо нести такі витрати (на оборону Європи – PAP), а також хто є нашим однодумцем, близьким у цивілізаційному плані союзником".
"Тому якщо адміністрація прихильно ставиться, наприклад, до Польщі, то не стільки через те, що Польща виділяє значні кошти на оборону чи займає жорстку позицію щодо Росії, скільки через симпатію до певного політичного керівництва. Я думаю, що саме так нинішня адміністрація дивиться на Європу", – зазначив експерт.
Інший аналітик Brookings Institution Майкл О'Генлон вважає, що "на цьому етапі не варто розраховувати на те, що сама Європа – чи то в межах ЄС, чи європейської частини НАТО – зможе самостійно захистити східний фланг Альянсу, до якого входять особливо вразливі країни Балтії". Водночас він наголосив, що "Польща має ключове значення для всієї оборони Альянсу, але жодна країна не здатна самотужки забезпечити захист східного флангу НАТО".
"Навіть за участі Сполучених Штатів НАТО, ймовірно, не змогло б буквально захистити країни Балтії у разі російської агресії; радше Альянсу довелося б проводити контрнаступ після початку атаки", – вважає аналітик.
"Цю проблему не в змозі вирішити ані Європа в цілому, ані навіть усе НАТО. Потрібне поєднання кількох заходів: з одного боку, збільшення видатків на оборону до приблизно 3,5% ВВП та розвиток сил, здатних вести операції за межами власної території, а з іншого – принаймні у перехідний період – збереження залученості США та підтримання надійності стримування завдяки можливості ескалації або проведення власних асиметричних операцій", – додав він.
О'Генлон зауважив, що "рішення про прийняття країн Балтії до НАТО, хоча й у багатьох аспектах правильне та благородне, створило з військової погляд фланг, який дуже важко захищати".
Штельценмюллер зазначила, що "величезний внесок Польщі, її видатки на оборону та військовий потенціал помічають і цінують у США".
"Я також вважаю, що поляків сприймають як надзвичайно рішучих захисників України. Звісно, нинішній політичний конфлікт між Польщею та Україною певною мірою послабив це враження", – сказала німецька експертка, маючи на увазі суперечку щодо присвоєння президентом України Володимиром Зеленським військовій частині почесного найменування "імені Героїв УПА".
"Чесно кажучи, найкраще, що Європа може зробити в Анкарі, – це утриматися від взаємних уїдливих зауважень. Ми всі знаємо, що це можливо. Я хотіла б, щоб усі продемонстрували дружбу та єдність (...) це стосується також і німців", – додала аналітикиня.
О'Генлон оцінив, що майбутній саміт НАТО виглядає значно гірше підготовленим, ніж торішня зустріч.
"Минулого року, після дуже бурхливої весни, сповненої дискусій про те, чи має верховний головнокомандувач сил НАТО в Європі бути американцем, чи дотримуватимуться США статті 5 та чи виживе Альянс, організатори дійшли простого висновку: найкраще провести короткий саміт, урочисту вечерю, дати Трампу можливість зробити ефектні фото в красивій європейській столиці й водночас оголосити про одне конкретне досягнення – домовленість щодо збільшення витрат на оборону до 3,5% ВВП із подальшою ціллю у 5% ВВП. Це було чудове рішення", – сказав експерт.
"Для Трампа це був успіх, яким він міг похвалитися, саме цього йому й бракувало", – додав він. "У 2025 році всі зрозуміли, що якщо дозволити ситуації вийти з-під контролю, ніхто не знатиме, до чого це призведе. Цього разу я не можу оцінити, у якому напрямку все рухається. Можливо, війна з Іраном ускладнила підготовку (до саміту). Однак у мене склалося враження, що ніхто до кінця не знає, якою саме має бути мета цієї зустрічі, а це небезпечно", – зазначив експерт Brookings Institution.
Саміт НАТО в Анкарі відбудеться 7-8 липня.
З Вашингтона Natalia Dziurdzińska (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
