Соціолог попередив про ризики через зростання антиукраїнських настроїв у Польщі
Польська держава не реагує на дедалі агресивніші антиукраїнські заяви та дії правих радикалів, заявив PAP соціолог, доктор наук Пшемислав Садура. "За відсутності належної реакції, у найгіршому сценарії ми створимо ситуацію, яка може передувати погрому, і це може вийти з-під контролю", – наголосив він.
Доктор наук Пшемислав Садура, професор Варшавського університету, завідувач кафедри соціології політики на факультеті соціології Варшавського університету, є співавтором звіту "Ми не вдома. Українські мігранти та біженці про стосунки з поляками", який він підготував разом із дослідницею міграції докторкою гуманітарних наук Оленою Бабаковою для Інституту Krytyka Polityczna.
Як випливає зі звіту, охолодження польсько-українських відносин помічає більшість респондентів, які взяли участь у дослідженні. Серед них є й ті, хто найкраще інтегрувався.
"Зростання антиукраїнських настроїв фіксують майже всі респонденти, зокрема ті, хто мешкає в Польщі понад десятиліття або має польське громадянство", – зазначили автори звіту.
Відповідаючи на запитання про кроки, які могли б змінити ситуацію, Садура заявив: "Ми не хочемо втручатися в повноваження державної адміністрації, оскільки не є особами, які ухвалюють рішення, міністрами чи керівниками відомств освіти або праці – це належить до компетенції цих міністерств". Водночас він додав, що польська адміністрація могла б переймати досвід країн, які мають довшу та багатшу історію взаємодії з багатокультурністю і по-різному реалізують політику інтеграції.
На його думку, "наші інституції мають прагнути бути відкритими там, де це можливо". За його словами, вони можуть бути двомовними, доброзичливими до українців; вони можуть не застосовувати "подвійні стандарти, ставлячись до громадян України чи інших іноземців як до громадян другого сорту порівняно, наприклад, з іноземцями з країн Західної Європи чи того світу, який вважається західним".
"А польська держава наразі надсилає сигнали, що йдуть у протилежному напрямку: з одного боку – скасування спеціального закону, тобто, по суті, обмеження доступу частини українців до певних пільг та державних послуг, з іншого боку – випадки депортації (...) за якісь дрібні правопорушення. Як же мають почуватися українці в Польщі?" – запитав він.
На думку експерта, "держава не реагує на дедалі агресивніші висловлювання та поведінку правих радикалів".
"Це не є сигналом: ви тут бажані. Саме тому українці дедалі частіше кажуть, що намагаються не розмовляти українською мовою в громадських місцях і починають відчувати такий зовнішній тиск", – додав він.
При цьому він підкреслив, що "з посилення неприязні між польським та українським суспільствами може радіти лише Росія". "Це має змусити нас задуматися, а також охолодити запал політиків з обох боків – у Польщі та Україні – щодо маніпулювання польсько-українськими настроями", – зазначив він.
Соціолог зізнався, що під час дослідження його здивувало, "наскільки добре українці відгукуються про поляків".
"Але це також пояснюється таким механізмом витіснення, тобто спочатку більшість респондентів загалом кажуть, що у відносинах з поляками все гаразд, а лише під час тривалої розмови вони згадують (...), що кілька разів на них нападали словесно в автобусі, що кілька разів хтось звертав на них увагу через акцент", – додав він.
"Ми схильні витісняти з пам’яті ті речі, які для нас незручні. Якщо ми стикаємося з проявами ворожості, то, щоб поліпшити собі настрій, ми забуваємо про них або не помічаємо їх, і саме цей механізм діє також у випадку з українцями", – сказав Садура.
Він визнав, що дивним було також "схожість того, як сьогодні почуваються українці в Польщі, з тим, як почувалися поляки у Великій Британії в роки безпосередньо перед Брекзитом, особливо в районах Північної Англії, де домінували радикали та праві".
"Там я сам, проводячи дослідження, неодноразово стикався з таким неприємним ставленням з боку англійців, тож ми пережили це там, а тепер самі чинимо так щодо українців у Польщі", – сказав експерт.
На його думку, досвід багатокультурності в Польщі є новим, тому він дає змогу зрозуміти частину поведінки як суспільства, так і державної адміністрації, однак "не може бути виправданням". "Ми як суспільство і як держава маємо дорости до нинішньої ситуації, коли стали багатокультурним суспільством, а цей процес уже не повернути назад", – наголосив він.
Доктор наук Садура підкреслив, що "українці не зникнуть з Польщі, що (...) мігранти не зникнуть, а стануть частиною нашого суспільства, і добре, щоб вони тут почувалися краще, щоб з самого початку відчували себе інтегрованими, бо інакше ми створимо розколи, які згодом призведуть до різних проблем, а можливо, навіть до агресії".
На запитання, чи вплине справа про Орден Білого Орла та Національний пантеон на польсько-українські відносини на громадському рівні, він відповів, що це вже відбувається.
"Це не так, що прості люди відірвані від політики. Вони за нею стежать", – зазначив він. "Навіть якщо українці в Польщі не дивляться польські ЗМІ, вони дивляться українські медіа, які також висвітлюють ці події. Звісно, в українських ЗМІ це не є найважливішою подією, як це було в польських, але вони про це знають", – додав соціолог.
Він зазначив, що, як показують дослідження, "поведінка президента Навроцького була (...) надмірною та такою, що посилює напруження, оскільки він знав, що цього очікує значна частина польських громадян. Тож він намагається будувати політичний капітал на антиукраїнських настроях, але таким чином лише посилює їх і змушує інших політиків – навіть більш поміркованих – також починати поводитися подібно".
"Поступово ми стикаємося з тим, що навіть політичний мейнстрім у Польщі здатний апелювати до антиукраїнських настроїв з метою здобуття політичної підтримки", – зазначив експерт.
На його думку, "у найгіршому сценарії, якщо держава й надалі не реагуватиме на дедалі більш радикальні дії правих політиків і якщо ці настрої продовжать посилюватися, ми створимо ситуацію, яка може передувати погрому, і це може вийти з-під контролю".
"Вже зараз статистика поліції свідчить про зростання агресії щодо українців, у тому числі на суто національному ґрунті, тож це дуже небезпечно. Цю бомбу з годинниковим механізмом потрібно знешкодити якомога швидше", – зазначив Садура.
Публікація "Ми не вдома. Українські мігранти та біженці про стосунки з поляками" створена на основі поглиблених інтерв’ю, проведених із 25 мігрантами та біженцями з України, які відрізнялися за статтю, віком, сімейним станом, активністю на ринку праці та подальшими міграційними планами. 14 респондентів є військовими біженцями (після 2022 року), а 11 – трудовими мігрантами (до 2022 року).
Paulina Kurek (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
