Єврокомісія вивчає можливе порушення Німеччиною візового законодавства ЄС
Європейська комісія працює над процедурою щодо можливого порушення Німеччиною законодавства ЄС у сфері віз для працівників. Це питання має ключове значення для багатьох польських компаній, які щороку відправляють до Німеччини десятки тисяч людей на роботу.
Процедура була запущена наприкінці січня. Вона зумовлена багаторічною практикою Німеччини, яка змушує громадян країн, що не є членами ЄС (наприклад, українців), які вже пройшли імміграційний контроль і мають дозвіл на проживання або довгострокову візу, видану іншою країною-членом ЄС, подавати заяву на отримання додаткової візи – так званої візи Вандер Ельст. Ця віза подається до дипломатичних представництв Німеччини. Вона також необхідна при відрядженні працівників до Німеччини на термін до 90 днів.
На думку ЄК, вимога додаткової візи порушує законодавство ЄС, оскільки обмежує свободу надання послуг, закріплену в договорах Європейського Союзу.
Німеччина має два місяці, щоб відреагувати на звинувачення Єврокомісії. Якщо вони не змінять свої правила, ЄК може перейти до наступного етапу процедури, який може закінчитися передачею справи до Суду ЄС.
Питанням віз Вандер Ельст в Польщі займався, зокрема, Європейський інститут трудової мобільності – аналітичний центр, що об'єднує роботодавців, науковців, працівників та державних службовців.
"Рішення ЄК стало для нас приємною несподіванкою, оскільки підтвердило позицію, яку ми представляли протягом багатьох років, що вимога отримання додаткових віз є порушенням статті 56 Договору про функціонування Європейського Союзу, яка гарантує всім компаніям можливість користуватися свободою надавати послуги і відряджати для цього своїх працівників, незалежно від їхнього громадянства", – заявив PAP очільник інституту Штефан Шварц.
Він додав, що, запроваджуючи додатковий візовий режим, Берлін фактично блокує відправлення до Німеччини працівників з країн, що не входять до ЄС, таких як українці, які працюють у польських компаніях.
"Ми задокументували багато випадків, коли працівників, відряджених польськими компаніями, затримувала німецька федеральна поліція і примусово доправляла до польського кордону, попри те, що вони мали документи, які підтверджували легальне перебування та працевлаштування в Польщі. Такі депортації часто супроводжувалися дворічною забороною на в'їзд до Німеччини або Шенгенської зони. Деяких піддавали особистим обшукам і допитам у поліцейських відділках, навіть якщо вони не порушували жодного закону. Іноді їх залишали посеред лісу на узбіччі дороги з вимкненими мобільними телефонами. Ми сподіваємося, що рішення ЄК покладе край цій практиці", – сказав Шварц в розмові з PAP.
Як він зазначив, деякі компанії намагалися отримати додаткові візи для своїх працівників, але на практиці це було надзвичайно складно.
"Отримати так звану візу Вандер Ельст на практиці неможливо. ІТ-система реєстрації візитів для її отримання на сайтах німецьких дипломатичних представництв практично весь час показує, що вільних місць для запису на прийом немає. Якщо навіть це вдається, необхідна фізична присутність у німецькому посольстві та заповнення величезної кількості документів. Візова процедура розроблена так, що за один раз можна подати лише одну заяву, що робить її марною для відрядження груп працівників", – сказав він.
Експерт Європейського інституту трудової мобільності д-р Марцін Кєлбаса розповів PAP, що польські компанії щороку зазнають мільярдних збитків через зобов'язання отримувати додаткові візи, накладені Німеччиною.
"Ми знаємо, що деякі польські компанії, які відправляли працівників за кордон, просто відмовилися від найму іноземців. Деякі відправляли працівників без цієї візи, беручи на себе ризики і витрати, пов'язані з поверненням працівників з Німеччини до Польщі з горезвісним “вовчим квитком”", – додав він.
За словами Шварца, запуск Брюсселем процедури проти Німеччини є доказом того, що європейське право працює і що за його дотримання варто боротися, навіть якщо порушення допускає найбільша економіка ЄС.
"Рішення Єврокомісії – це результат багаторічної роботи та постійних вказівок на це порушення. Іноді ми чули, що нічого не можна зробити, бо “це ж Німеччина”. І все ж ми досягли успіху", – підсумував він.
На момент підготовки матеріалу агентство PAP не отримало коментарів від Постійного представництва Німеччини при ЄС з цього приводу.
З Брюсселя Łukasz Osiński (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
