КМІС: більшість українців виступають за конструктивний діалог із Польщею
90% опитаних українців виступають за конструктивний діалог із Польщею щодо історичних суперечок і вважають, що це питання має бути деполітизоване та не впливати на міждержавні відносини, свідчать результати дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
Дослідження було проведено 17–23 червня цього року.
"90% українців прагнуть до конструктивної взаємодії з Польщею. Більшість (57%) поділяють прагматичний погляд, що кожна нація може мати своїх героїв і іншим націям не можна втручатися. Ще 33% розраховують, що через спільні комісії істориків, а не політиків, можна досягти консенсусного погляду", – йдеться на вебсайті КМІС.
Автори дослідження підкреслюють, що в усіх регіонах України підхід до цього питання є схожим.
"У всіх регіонах ситуація доволі подібна і у всіх регіонах більшість українців поділяють прагматичну позицію (і значна кількість – романтичну примирливу). І лише незначна меншість у всіх регіонах обирали конфронтаційні відповіді", – йдеться у повідомленні.
Дослідники також оцінили ставлення українців до поляків, використовуючи семибальну шкалу соціальної дистанції, де 1 означало згоду прийняти поляка до родини, а 7 – відмову у в’їзді до України. У 1994–2025 роках цей показник утримувався на рівні близько 4 балів або трохи вище, що, на думку авторів дослідження, свідчить про відносно толерантне ставлення. У 2025 році він становив 4,1 бала.
"Якщо в 2021 році показник був 3.7 балу, то в 2022 році (після вторгнення) – знизився до 3.0 балу, у 2023 році (у вересні) – 2.9. Фактично у вересні 2023 року поляки для українців вийшли на друге місце за близькістю (після, власне, самих українців). Це були історично найкращі показники за весь період спостережень. Тобто українці бачили колосальну допомогу від Польщі і дійсно були щиро вдячні", – підкреслили автори дослідження.
За даними КМІС, погіршення показника до 4,0 у 2024 році та 4,1 у 2025 році було реакцією на такі події, як блокада кордону польськими протестувальниками (наприкінці 2023 року).
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначив, що результати дослідження свідчать про зріле та конструктивне ставлення українського суспільства до історичних суперечок із Польщею.
"Майже всі українці проти нав’язування Україні польського погляду на спільну історію, і водночас лише невелика частка українців хочуть нав’язати Польщі український погляд. Для більшості це питання має бути деполітизованим і не бути частиною міждержавних відносин чи засобом внутрішньої мобілізації для отримання політичних балів. Тобто або кожна країна займається своїми героями і не втручається у справи сусіда, або спільні комісії істориків, не політиків, намагаються сформувати консенсусний погляд", – сказав він.
Грушецький також наголосив, що в українському суспільстві немає антипольських настроїв.
"В українському суспільстві немає антипольських настроїв і навіть у 2025 році, після виборчої кампанії у Польщі з антиукраїнськими гаслами, ми не спостерігали істотно погіршення ставлення до поляків", – додав він.
"Більшість українців готові підтримати направлення військ до Польщі у разі нападу на неї Росії. Наразі в Україні жодна впливова сила чи авторитетний суб’єкт не вибудовує свою комунікацію на антипольській істерії. Ми бачимо, що і Президент В. Зеленський, і представники влади, і представники опозиції, і представники громадянського суспільства наголошують на вдячності польському народові за надану підтримку", – заявив виконавчий директор КМІС.
Він наголосив, що українці та поляки століттями живуть пліч-о-пліч і мають як спільні героїчні, так і трагічні переживання.
"Зараз багато говорять про формулу «Прощаємо і просимо прощення», і якраз українське суспільство, як ми бачимо з наших даних, готове слідувати за нею. Для українців важливо віднаходити нарешті власну історію (а не історію, написану в чужих столицях і нав’язану Україні, як відбувалося останні декілька сотень років). Українці ще будуть і далі рефлексувати над подіями минулого, у нас попереду довгий шлях і ми неодмінно переосмислимо багато подій та постатей", – підсумував Грушецький.
Дослідження проводилося методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів у всіх регіонах України, за винятком окупованих територій. Було опитано 1005 громадян України віком від 18 років.
З Києва Iryna Hirnyk (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
