Міністр юстиції Польщі: голосування в Сеймі покаже, хто підтримує чесну кримінальну процедуру
Голосування щодо відхилення вето президента на зміни до Кримінально-процесуального кодексу покаже, хто насправді відстоює чесну кримінальну процедуру, а хто й надалі захищає державу, що йде на скорочення, заявив у п’ятницю міністр юстиції та генеральний прокурор Вальдемар Журек.
У п’ятницю Сейм голосуватиме за пропозицію про відхилення вето президента Кароля Навроцького на масштабну новелізацію Кримінально-процесуального кодексу від 27 лютого цього року та інших законів. Реформа стосувалася, зокрема, заборони використання незаконних доказів та обмеження тимчасового арешту.
Рішення про вето президент ухвалив 13 березня. Його речник Рафал Леськєвич тоді обґрунтував це тим, що нові положення можуть "ускладнити ведення кримінальних проваджень, що суперечило б інтересам громадян та обов’язку держави забезпечувати їхню безпеку". У обґрунтуванні вето вказувалося, зокрема, на відсутність однозначності та системної узгодженості деяких нових рішень.
На думку голови Міністерства юстиції, у Сеймі відбудеться "простий тест на чесність – не щодо уряду, не щодо президента, а щодо громадян". "Голосування щодо відхилення вето покаже, хто насправді хоче чесної кримінальної процедури, а хто воліє й надалі захищати державу, яка діє наскоро", – оцінив Журек на платформі X.
Для подолання вето президента – тобто повторного ухвалення закону – необхідна більшість у три п’ятих голосів за умови присутності щонайменше половини встановленої кількості депутатів.
Обширна новелізація Кримінально-процесуального кодексу стосувалася низки аспектів кримінальної процедури. Зокрема, у ній запроваджено новий підхід до застосування тимчасового арешту через так звану суворість покарання. Ще один важливий аспект змін стосувався можливості використання у кримінальному провадженні так званих нелегальних доказів. Важливою зміною стала також нова дефініція підозрюваного: відтепер особа від моменту затримання у зв’язку з підозрою у скоєнні злочину отримує статус підозрюваного.
Інші з численних змін поправки стосуються, зокрема: питань, пов’язаних із системою європейського ордера на арешт, використання доказів, конфіденційності контактів підозрюваного з захисником, а також строків подання апеляцій.
Прийняті парламентом зміни стали результатом урядових, комісійних та депутатських проєктів щодо кримінального провадження, поданих до Сейму з 2024 року. На етапі розгляду законопроєкту заступник міністра юстиції Аркадіуш Мирха зазначав, що новелізація є "однією з найбільших, якщо не найбільш комплексною реформою кримінального процесу від моменту запровадження Кримінально-процесуального кодексу в 1997 році". (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
