Сікорський заявив, що попереджав українську делегацію про вторгнення РФ
Віцепрем’єр, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив у понеділок у Вроцлаві під час Психологічного конгресу та фестивалю Re_Mind, що за кілька днів до російського вторгнення у 2022 році попереджав українську делегацію про наближення нападу, однак, за його словами, йому не повірили.
Радослав Сікорський був доповідачем і почесним гостем Психологічного конгресу та фестивалю Re_Mind, який проводиться у Вроцлаві. У своєму виступі він наголосив, що сам факт початку війни свідчить про те, наскільки крихким є суспільний лад і як швидко, на перший погляд, непорушні норми можуть зруйнуватися. Серед них він назвав особисту недоторканність, право на приватність, захист власності, міжособистісні зобов’язання та елементарне почуття безпеки.
Голова МЗС зауважив – мало хто хоче визнати цю крихкість. Як приклад він навів події лютого 2022 року та Мюнхенську конференцію з безпеки.
"За кілька днів до російського вторгнення я говорив українській делегації, що напад наближається, але вони, звісно, не хотіли вірити. Не хотіли вірити й їхні політичні лідери. Не хотіли вірити й прості люди, до останнього зволікаючи з евакуацією", – сказав Сікорський і підкреслив, що це його анітрохи не дивує.
Він додав, що сьогодні війна точиться за кілька десятків кілометрів від польського кордону, а снаряди, ракети та дрони падають на Львів та околиці, але багато хто досі не може уявити, що таке могло б статися й у Польщі, зазначив Сікорський
Він також згадав книгу Вільяма Голдінга "Володар мух", видану в 1954 році. "Це історія про групу британських хлопчиків, які після авіакатастрофи опиняються на безлюдному острові. Залишені самі на себе, вони намагаються відтворити суспільний порядок, але дуже швидко добре виховані діти з заможних сімей починають порушувати всі норми", – сказав міністр закордонних справ Польщі.
На думку віцепрем’єра, книга демонструє те, у чому суспільства неохоче зізнаються.
"Межа між нібито високою цивілізацією та тим, що ми називаємо дикістю, насправді є дуже тонкою. Члени навіть найзаможніших суспільств не вільні від примітивних інстинктів. Війна, безперечно, може зруйнувати суспільний лад, але війна, а точніше – післявоєнний період, може також будувати суспільний лад", – підкреслив Сікорський.
Він додав, що європейський лад у вигляді Європейської спільноти вугілля та сталі, а згодом – Європейського Союзу, є елементом післявоєнного ладу, покликаного взяти під контроль дві галузі промисловості, які в ті часи були відповідальними за забезпечення військової машини, подібно до політичних заходів у формі ООН та Статуту Організації Об’єднаних Націй. Сікорський нагадав, що аналогічні зусилля після Першої світової війни закінчилися фіаско, а Ліга Націй не виконала тієї ролі, для якої її було створено.
"Однак сьогодні, через 61 рік після капітуляції Третьої Рейху, дедалі більше ознак вказує на те, що й цей порядок у його нинішньому вигляді добігає кінця. Згідно з деякими підрахунками, кількість конфліктів зараз є найвищою з 1946 року. Саме пам’ять про війну спонукала нас до побудови миру. На жаль, з часом пам’ять блякне, а сила впливу слабшає", – підкреслив Сікорський.
Як він зазначив, війна діє двояко, адже в екстремальних ситуаціях одні переконані, що всі норми перестають діяти, і здатні на найбільші звірства, а інші – на найбільші жертви. На думку очільника МЗС Польщі, війна може змусити почати цінувати життя як ніколи раніше, саме тому, що його так легко втратити.
Міністр також поставив риторичне запитання, чи знецінює війна ідеали, адже, як він сказав, навіщо людям філософія та поезія, коли навколо панує хаос і падають бомби. З іншого боку, саме тоді, коли людина втрачає земні блага, вона шукає опори в тому, що є позачасовим: у релігії чи філософії, — зазначив він. На його думку, одних війна веде до крайнього цинізму та нігілізму, адже навіщо вірити в що-небудь, якщо з часом люди все одно кинуться один одному на горло. Сікорський додав, що інших, навпаки, вона веде до ідеалізму, бо треба вірити в щось, щоб у цьому морі жорстокості не загубитися остаточно.
Як приклад він також навів історію свого перебування в Афганістані у 80-х роках: "Я розумів релігійний запал своїх товаришів, іноді — товаришів по зброї, моджахедів". Комуністи без докорів сумління взялися за викорінення їхньої релігії. Вони застосовували жорстокі методи: масові страти духовенства, конфіскацію майна мечетей, примітивну антирелігійну пропаганду, згадував він.
За словами Сікорського, достатньо вмовити когось, що віра його предків, його принципи, повсякденні звичаї є застарілими, достатньо змусити його зі зброєю в руках прийняти спосіб життя, яким він зневажає. "Достатньо ввести чужі війська, які спалили його село й винищили родину. Якщо він чинитиме опір, то стане фанатиком незалежно від епохи чи суспільства", – додав голова МЗС Польщі.
"Фанатизм у широкому розумінні дає величезну силу. Люди здатні творити дива, коли в щось вірять або коли відчувають, що їм немає чого втрачати. Готовність до самопожертви, яка виникає з цього, стає тодіє тоді могутнішою зброєю, ніж найсучасніша зброя", – сказав Сікорський.
Він підкреслив, що війна нерідко радикалізує, виховує ненависть до інших і вчить прихильності до тих, кого ми вважаємо своїми. Але й у цьому випадку справа не така проста.
"Нерідко, дивлячись на звичайних радянських солдатів, які, зрештою, на фронті могли мене вбити, я не відчував ненависті. Я бачив у них звичайних хлопців, яких недемократична влада їхньої країни відправила на війну, на яку вони зовсім не хотіли йти", – сказав міністр закордонних справ Польщі.
Він додав, що війна викликає страх і мужність – дві протилежні категорії, і це стани, які іноді важко відрізнити один від одного. Він зізнався, що в Афганістані страх робив його "приємно бадьорим і сповненим сили", і це впливало не лише на його психіку. "У мене була загострена сприйнятливість, але я часто діяв імпульсивно. Я стрибав надто далеко через канал, надто сильно затягував ремені, надто різко нахилявся і шумів, коли з’їжджав", – згадував Сікорський.
За його словами, це могло виглядати як сміливість, але насправді він відчував тваринний страх. Він підкреслив, що усвідомлення смерті може паралізувати, але може також, навіть водночас, давати відчуття звільнення. Голова МЗС Польщі згадував, як перед одним із боїв в Афганістані записував у своєму щоденнику, що, ймовірно, загине один або двоє його товаришів, але ймовірність смерті все ж реальна, і однією з жертв може стати він сам.
"Водночас це дає мені відчуття особистої свободи. Зіштовхуючись зі смертю, я підтверджую свій вибір саме такого способу життя. Я доводжу, що здатний ризикувати заради обраного мною шляху. Війна одночасно поневолює й визволяє", – підкреслив він.
Сікорський розповідав про зруйновані під час авіаударів афганські села та жертв бомбардувань. Він зазначив, що війна вчить ненависті, але водночас будує зв’язки на все життя, спонукає відмовитися від віри в людину, але й до висновку, що віра в людину – це єдине, що залишається.
"Вона руйнує міжнародні відносини, але водночас змушує шукати шляхи до мирного співіснування. І неможливо однозначно передбачити, що принесе та чи інша війна, яким буде її підсумок", – сказав він.
"Неможливо передбачити нічого, крім одного: смерті та страждань, і відомо, що приносить війна. Невідомою залишається те, як ми поведемося за цих обставин", – підсумував дипломат.
Сікорський також взяв участь у дискусії "Війна і мир".
У Конгресі та фестивалі Re_Mind, який проводиться 22–24 червня, беруть участь понад 200 доповідачів, серед яких – всесвітньо відомий психолог Роберт Б. Чалдіні та лауреатка Нобелівської премії Ольга Токарчук. Захід організовується у Вроцлавському конгрес-центрі.
Співорганізаторами виступають Варшавський університет соціальних і гуманітарних наук (SWPS), який також є ініціатором заходу, а також Польське телебачення (TVP) та місто Вроцлав. Польське агентство преси та портал "Наука в Польщі" входять до числа медіа-патронів події. (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
