У Баранові-Сандомирському розпочався Польсько-український історичний конгрес
У Баранові-Сандомирському на Підкарпатті розпочався Польсько-український історичний конгрес, який збере близько 100 дослідників із Польщі та України. Учасники обговорюють складні аспекти спільної історії та її інтерпретації.
Захід відбувається в палацово-замковому комплексі в Баранові-Сандомирському(Барануві-Сандомєрському).
"Його метою є створення простору для змістовного діалогу, заснованого на історичних джерелах, ґрунтовних дослідженнях та аргументах", – наголошують організатори, якими були Центр Мєрошевського та Український інститут національної пам’яті.
Конгрес було зорганізовано з нагоди 120-ї річниці від дня народження та 50-ї річниці від дня смерті Юліуша Мєрошевського – одного з найважливіших польських інтелектуалів, який займався проблематикою відносин Польщі зі східними сусідами.
Урочисте відкриття заходу здійснювали директор Центру Мєрошевського Ернест Вицшкевич та голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров.
"Історія – це не запилений архів і не набір дат, імен та документів. Вона живе в наших уявленнях, у мові політики, в освіті та у відносинах між суспільствами", – сказав Ернест Вицишкевич, директор Центру Мєрошевського.
За його словами, саме тому потрібна серйозна розмова про минуле, яка не буде інструментом поточної політики, а дозволить побачити його складність, що охоплює як конфлікти, так і досвід співпраці.
Алфьоров звернув увагу, що, хоча одного наукового заходу може бути недостатньо для прориву в історичному діалозі, він відіграє важливу роль. Він нагадав, що навіть Єжи Ґєдройць і Юліуш Мєрошевський, попри збіг поглядів у більшості ключових питант, вели об’ємне листування, яке налічувало понад три тисячі листів.
Голова УІНП наголосив: "Ми не очікуємо, що конгрес розв’яже все. Однак ми очікуємо, що після його завершення дослідники з обох країн матимуть ясніше розуміння того, де існують реальні прогалини у знаннях, де ми маємо справу з методологічними суперечками, а де – з питанням, яке потребує ще років копіткої архівної роботи. Саме це є результатом, до якого слід прагнути і над яким потрібно працювати".
"Ми є двома народами з тисячолітнім досвідом сусідства і тривалої розмови. Нам і далі є про що говорити", – зазначив Алфьоров.
Під час відкриття українська сторона передала співорганізаторам символічний подарунок від військовослужбовців Збройних сил України – гільзу від снаряда з написом "За нашу і вашу свободу", яку українські захисники зберегли з 2022 року під час боїв за Святогірськ на Донбасі.
У церемонії відкриття конференції також взяли участь представники державної влади, парламентів та дипломатичних відомств обох країн.
Державний секретар Міністерства державних активів Польщі Еліза Зайдлер підкреслила, що історія вимагає не лише знань і дослідницького інструментарію, але й відповідальності, виваженості та чутливості.
Вона зазначила, що ґрунтовна розмова про минуле може сприяти зміцненню взаєморозуміння та формуванню підвалин для подальшої співпраці. За її словами, ініціатива конгресу є відповіддю на запити наукових, інтелектуальних, а також державних і дипломатичних середовищ обох країн.
Заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко висловив сподівання, що дискусія дозволить виробити об’єктивну наукову оцінку подій минулого та сприятиме деполітизації цієї тематики завдяки опорі на архівні матеріали.
"Такий підхід може допомогти зменшити напруження навколо історичних питань", – сказав він.
Організатори наукової конференції підкреслюють, що зустріч має робочий характер і спрямована на впорядкування стану досліджень, визначення ключових спірних питань та окреслення напрямів подальшої співпраці між науковими середовищами обох країн. У зв'зку з цим заплановано дев’ять панельних сесій, які мають на меті охопити, зокрема, питання історіографічної термінології, методології досліджень, польсько-руських і польсько-українських відносин у різні історичні періоди, історії XIX-XX століть, а також сучасної колективної пам’яті та історичної освіти.
Конгрес триватиме до 8 травня 2026 року.
З Баранова-Сандомирського Ihor Usatenko (PAP) iua/
