У річницю Волинської трагедії Косіняк-Камиш закликав до правди, пам’яті та прощення
Хороше майбутнє потребує правди, вшанування пам’яті та здатності до прощення, заявив у суботу віцепрем’єр, міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш під час траурних заходів в українській Олиці з нагоди 83-ї річниці Волинської трагедії. Він наголосив, що для Польщі важливим питанням залишається, зокрема, проведення ексгумацій жертв.
11 липня в Польщі відзначають Національний день пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. Цю дату встановлено на річницю так званої кривавої неділі 11 липня 1943 року, коли, за польською історіографією, відбулася хвиля масових убивств польського населення на Волині. У Польщі цей день вважають кульмінацією Волинської трагедії.
Під час урочистостей в Олиці (Волинська область), у яких також взяли участь представники української влади, Косіняк-Камиш заявив, що присутні зібралися там "для того, щоб пам’ятати, а також застерегти, аби такий досвід між польським та українським народами ніколи більше не повторився". Україну на заході представляли перший заступник міністра культури Іван Вербицький та голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров.
Як зазначив міністр оборони Польщі, це день, "у який ми маємо говорити не лише про минуле, а ще більше – про майбутнє".
"Чого потребує добре майбутнє? Воно потребує правди, потребує вшанування пам’яті та дарує прощення. Ці три цінності нерозривно й вічно пов’язані між собою", – зауважив він.
Звертаючись до представників української сторони, Косіняк-Камиш підкреслив, що приїжджає на Волинь зі знаком миру, як до друзів, серед яких, як він зазначив, розмовляють щиро. Він переконував, що з іншого боку "має бути розуміння", яке є "таким важливим сьогодні для Польщі".
"З огляду на сьогодення, перебування в істині, вшанування пам’яті, ексгумація та гідне поховання є для нас надзвичайно важливими питаннями", – підкреслив міністр оборони. "Це вшанування пам’яті ні в якому разі не може бути просякнуте ненавистю, воно має бути виткане з любові", – додав він.
Політик зазначив, що "дружба – це говорити один одному правду, навіть ту, що важко сприймати". "Дружба – це спільний рух уперед попри досвід минулого. А може, саме завдяки цьому досвіду минулого ми будуємо краще майбутнє", – сказав він.
Косіняк-Камиш також наголосив, що не можна потрапити в "смертельну спіраль ненависті". Він додав, що "цього неможливо досягти без гідного вшанування пам’яті".
На думку віцепрем’єра, до Декалогу можна було б додати ще одну, одинадцяту заповідь. "Одинадцята заповідь – 11 липня кожного року: “Не завдавай болю, не прославляй тих, хто спричиняє біль і страждання твоїм друзям”" – сказав він.
Міністр оборони Польщі також закликав, щоб 83-тя річниця Волинської трагедії стала "днем перетворення багатьох сердець і розумів, і нехай вона завжди залишається днем вічної та святої пам’яті про мученицьку смерть поляків, мученицьку смерть невинних".
"Я приходжу не для того, щоб будь-яким чином роз’ятрювати рану, а для того, щоб вона зажила. Але щоб вона зажила, її треба обробити, лише тоді вона зможе загоїтися", – зазначив він.
Тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні Пьотр Лукасєвич переконував, що "сором за насильство минулих часів робить нас (…) кращими громадянами сучасних держав".
"Цей сором за минуле спонукає нас прагнути бути кращими, мудрішими та благороднішими, ніж наші предки та попередники. Цей сором вчить нас, як будувати краще майбутнє, щоб ми ніколи не мусили повторювати помилок і жорстокостей, скоєних нашими предками. Щоб ми були єдині у побудові кращого світу та кращих сусідських відносин", – сказав він.
Лукасєвич додав, що нащадки повинні "відкривати та запам’ятовувати імена" жертв Волинської трагедії.
На думку дипломата, добре розказана історія згадує імена та слугує уроком "як не повторювати її".
"Історія двох народів, що мешкають на одній землі, – це здебільшого історія суперечок і взаємних страждань. Але це також урок для кращого сусідства двох окремих, суверенних народів і держав. Урок для майбутнього", – сказав Лукасєвич.
Згідно з висновками польських істориків, у липні 1943 року підрозділи Української повстанської армії (УПА) здійснили скоординовані напади на близько 150 населених пунктів, де проживали поляки на Волині, що стало кульмінацією злочину, який у Польщі називають Волинською різаниною. Кульмінація вбивств припала на 11 липня 1943 року, і цей день минулого року був встановлений законом як Національний день пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами щодо громадян Другої Речі Посполитої.
УПА залишається однією з найбільш суперечливих тем у польсько-українських відносинах. Останніми місяцями між країнами загострилися дискусії щодо історичної політики, зокрема питань вшанування Української повстанської армії та пов’язаних із нею діячів. Нову хвилю суперечок спричинило рішення президента України Володимира Зеленського наприкінці травня надати одному з українських військових підрозділів назву імені "Героїв УПА".
Це рішення викликало критику в Польщі. Негативно його оцінили, зокрема, прем’єр-міністр Дональд Туск, міністр оборони, віцепрем’єр Владислав Косіняк-Камиш, міністерство закордонних справ, а президент Кароль Навроцький 19 червня повідомив, що вирішив позбавити Зеленського Ордена Білого Орла. Наступного дня Зеленський відправив орден до Варшави через кур’єрську службу "Нової пошти".
Від Ордена Білого Орла відмовилися також колишні президенти України: Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко, а інші польські державні нагороди повернули: очільник МЗС України Андрій Сибіга, голова Офісу президента Кирило Буданов, його заступник Ігор Жовква та посол України в Польщі Василь Боднар. Голова партії "Право і справедливість" (PiS) Ярослав Качинський оголосив, що поверне український Орден князя Ярослава Мудрого, який йому було присвоєно у 2022 році. Про повернення присвоєних їм українських нагород також оголосили інші політики партії "Право і справедливість": колишній міністр оборони Маріуш Блащак, колишній міністр закордонних справ Збіґнєв Рау, євродепутат Адам Бєлян та депутат Марек Кухцінський.
Опр. Roman Havryshchak
hav/
