Про PAP.pl

PAP.pl - це портал найбільшого інформаційного агентства в Польщі, що збирає, систематизує та передає об'єктивну та всебічну інформацію з країни та з-за кордону. На порталі користувачі можуть ознайомитися з добіркою найважливіших повідомлень і репортажів, доповнених фотографіями та відео.

У США готують законопроєкт про додаткові санкції проти Росії та допомогу Україні

Група конгресменів у середу оголосила про збір достатньої кількості підписів для проведення голосування щодо законопроєкту, який передбачає введення додаткових санкцій проти Росії та фінансування додаткової військової допомоги Україні без схвалення спікера Палати представників.

Капітолій Сполучених Штатів, який слугує резиденцією Конгресу США у Вашингтоні, округ Колумбія. Fot. PAP/Leszek Szymański
Капітолій Сполучених Штатів, який слугує резиденцією Конгресу США у Вашингтоні, округ Колумбія. Fot. PAP/Leszek Szymański

Група конгресменів, переважно з Демократичної партії, повідомила у спільній заяві, що отримала останній, 218-й, необхідний підпис під спеціальною петицією (discharge petition), щоб змусити провести голосування щодо законопроєкту Ukraine Support Act (Закон про підтримку України).

Подання петиції дозволяє організувати голосування щодо законопроєкту в обхід рішення голови Палати Майка Джонсона, який досі блокував такий крок. Голосування очікується в червні.

"Ми раді, що Палата нарешті почне ухвалювати надійні закони, які підтримають український народ у боротьбі за захист своєї країни та її суверенітету", – написали у своїй заяві автори законопроєкту: демократи Грегорі Мікс, Стені Гойєр і Марсі Каптур, а також республіканці Брайан Фіцпатрік, Кевін Кілі та Дон Бейкон.

 

"Закон про підтримку України може забезпечити цю допомогу, а також накласти додаткові санкції на Росію, щоб притягнути її до відповідальності за жорстоку війну", – додали вони, закликаючи Сенат швидко ухвалити закон після голосування в Палаті представників.

Проєкт передбачає комплексний пакет підтримки для України, що охоплює дипломатію, військову допомогу та розширений режим санкцій проти Росії. Частина, що стосується санкцій, зобов’язує, зокрема, президента накласти додаткові обмеження: на російські фінансові установи, усі компанії енергетичного та видобувного секторів, концерн "Росатом", осіб, причетних до будівництва Кримського мосту, осіб, які становлять загрозу безпеці Запорізької АЕС, та суб’єктів, що сприяють постачанню зброї з Північної Кореї.

Згідно з проєктом, також передбачається відключення банків, на які накладено санкції, від системи SWIFT, підвищення мит на російські товари щонайменше до 500%, 100-відсотковий податок на доходи від заморожених суверенних активів Росії та Білорусі, а також заборона на імпорт продукції з нафтопереробних заводів, що переробляють російську нафту.

У сфері військової допомоги закон продовжує дію механізму "Ленд-ліз" до 2028 фінансового року, затверджує виділення до 8 млрд доларів у вигляді позик у рамках програми Foreign Military Financing на придбання обладнання Україною та союзниками НАТО, а також продовжує дію програми закупівлі обладнання для України (Ukraine Security Assistance Initiative) до кінця 2027 року з бюджетом у 300 млн доларів. Країни Балтії мають отримувати по 30 млн доларів на рік додаткового військового фінансування.

У дипломатичній частині Конгрес засуджує російську агресію та воєнні злочини, зокрема викрадення українських дітей, а також підтверджує зобов’язання США перед НАТО. Проєкт створює Довірчий фонд відновлення України, виділяє 250 млн доларів на "Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода" та засновує посаду Спеціального координатора з питань відновлення України в Державному департаменті. Він також передбачає програму страхування військових ризиків для суден, що торгують з Україною, та ядерну співпрацю між США та Європою з бюджетом 30 млн доларів на рік.

Примусове проведення голосування щодо законопроєкту – успіх якого виглядає дуже ймовірним – стало проривом у зусиллях конгресменів, які тривають з квітня минулого року, щодо запровадження додаткових санкцій проти Росії. Водночас успіх у Палаті представників не гарантує ухвалення законопроєкту Сенатом.

У Сенаті вже понад рік застряг інший законопроєкт про санкції, який, зокрема, передбачає можливість накладення президентом 500-відсоткових мит на товари з країн, що купують російську нафту. Хоча його підтримали понад 80 зі 100 сенаторів, він досі не був винесений на голосування через заперечення президента Дональда Трампа.

Проте один із діячів Демократичної партії, який працює над проєктом, сказав PAP, що вважає це проривом. "Ми не знаємо, як все це розвиватиметься, але це, безперечно, є елементом тиску на Білий дім. І цей тиск буде лише зростати, також і в Сенаті", – сказав він.

З Вашингтона Oskar Górzyński (PAP)

Опр. Roman Havryshchak

hav

Загальнодоступні послуги PAP