Українська влада повідомляє про системний характер репресій проти кримських татар
"Ситуація народу кримських татар є одним із найтрагічніших аспектів російської окупації півострова. Їх піддають репресіям, які від часу анексії змінили характер із показового на системний", – заявила PAP Ольга Куришко, представниця президента України в Автономній Республіці Крим.
Кримські татари – це тюркський народ, який проживає в Криму та є автохтонним народом цього півострову. Після анексії Кримського ханату Росією у 1783 році їхня частка у структурі населення зменшилася з понад 80% до близько 35% на початку ХХ століття. Кульмінаційним моментом стала депортація 18 травня 1944 року. Внаслідок цієї трагічної події близько 200 тис. осіб вивезли до Центральної Азії та Сибіру, з яких від 18 до 46% померли від голоду та хвороб.
"Повернення народу до Криму почалося лише після 1989 року", – нагадала представниця президента України в Автономній Республіці Крим Куришко.
Крим увійшов до складу незалежної України у 1991 році після розпаду СРСР. В Україні статус півострову відрізнявся від інших регіонів, оскільки в Криму була створена автономна республіка. У лютому 2014 року озброєні люди у формі без знаків розрізнення, або ж так звані "зелені чоловічки", захопили будівлі місцевої адміністрації на півострові. До цього моменту росіяни намагалися політично розхитати ситуацію в Криму через своїх агентів впливу. На підтримку територіальної цілісності України та перебування півострова в межах підвладної Києву адміністрації виступили кримські татари. Саме тому у пам'ять про ці буремні події 2014 року в Україні 26 лютого відзначають як День спротиву російській окупації Криму.
Зрештою, Росія анексувала Кримський півострів у березні 2014 року внаслідок збройної інтервенції та так званого "референдуму", який влада України та країни Заходу визнали порушенням міжнародного права. У тому ж році голова Меджлісу (органу самоврядування кримських татарів) Рефат Чубаров та лідер кримських татар Мустафа Джемілєв були позбавлені права в’їзду на півострів і продовжують діяльність у вигнанні.
"Протягом 12 років російської окупації Криму ситуація з правами людини змінилася від вибіркових переслідувань до тотальної системи репресій, – підкреслила Куришко. У 2014–2015 роках репресії мали показовий характер і були спрямовані проти відомих активістів, журналістів, правозахисників та представників релігійних спільнот і корінних народів України. У наступні роки система репресій набрала системного характеру", – пояснила чиновниця.
За її словами, після масштабної агресії Москви проти України 24 лютого 2022 року Крим остаточно перетворився на плацдарм агресора та "лабораторію" окупаційних методів, які потім застосовувалися на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей.
"Система контролю, яку застосовує Росія на Криму, охоплює правовий, силовий, інформаційний та демографічний аспекти. Головним механізмом є кримінальне переслідування за статтями про тероризм, екстремізм, державну зраду та шпигунство. Прикладом є справа 31-річного Кирила Костигова. Йому пред’явили звинувачення у "державній зраді" за передачу близько 2 тис. рублів українським благодійним організаціям; йому загрожує від 12 до 20 років позбавлення волі", – повідомила Куришко.
На її думку, до відповідальності також притягають осіб, які поширювали проукраїнські пости в соціальних мережах та висловлювали незгоду з діями російської влади.
"Окупаційна влада систематично змінює демографічну структуру Криму – сприяє виселенню корінного населення та поселення військових і осіб з Росії. Населення Криму зросло з приблизно 2,3 млн до близько 2,6 млн за рахунок переселенців з Росії. Разом із кількома сотнями тисяч людей, які залишили Крим, ця тенденція свідчить про цілеспрямоване "розрідження" місцевого населення (особами лояльними)", – зазначила представниця президента України в Криму.
Вона додала, що у 2015–2025 роках Росія провела 22 призовні кампанії на Криму, внаслідок яких на військову службу незаконно мобілізували щонайменше 53 тис. осіб.
"З 2026 року введено цілорічний призов до війська. Понад 30% осіб, засуджених за ухилення від служби, – кримські татари. Примусова мобілізація на Криму є добре задокументованим міжнародним злочином, який підпадає під відповідні правові норми для майбутнього судового переслідування винних осіб", – заявила вона.
За словами Куришко, сотні кримських татар отримали вироки від 10 до 24 років позбавлення волі лише за участь у релігійних зібраннях або за читання заборонених владою книг.
"Будь-які фінансові чи родинні зв’язки або контакти з Україною можуть тлумачитися як "зрада"", – додала вона.
"Після лютого 2022 року масово застосовують (карають за — PAP) "дискредитацію армії", коментарі в соціальних мережах, приватну переписку, усні висловлювання за доносами. Паралельно застосовують адміністративні покарання, заборони на виїзд, конфіскацію майна, звільнення з роботи. Також трапляються фізичне насильство та тортури під час допитів з метою отримання свідчень", – сказала вона.
Куришко зазначила, що окупація півострова призвела до того, що головною метою системи освіти на півострові стало повне знищення ідентичності кримських татар. За її словами, через запровадження російських стандартів, зміну навчальних програм і вилучення підручників кримськотатарська мова практично зникла з освітнього процесу.
"Окремою загрозою є системна мілітаризація та ідеологічна індоктринація молоді. (Російська парамілітарна організація для дітей та молоді – PAP) "Юнармія" охопила понад 32 тис. дітей, а у школах запроваджено обов’язкове "військово-патріотичне виховання". За нашими оцінками, близько півмільйона українських дітей та студентів на Криму перебувають під постійним впливом пропаганди, інтегрованої в освітній процес", – додала вона.
На думку Ольги Куришко, збереження Криму як багатонаціонального простору буде можливе лише після відновлення контролю України над півостровом і повернення суверенітету.
"Дванадцять років русифікації та переслідувань потребують системного протидії: від захисту мов корінних народів до підтримки молоді та культурної інтеграції півострова", – підкреслила представниця президента України.
"Україна вже реалізує певні кроки в цьому напрямку", – зазначила вона.
Чиновниця відзначила, що держава вже розробляє, наприклад, стратегії, спрямовані на відновлення рівноправного співіснування народів на Криму, а також реалізує проєкт, у рамках якого надає українські документи та громадянство особам з Криму, якщо раніше вони їх не мали або були ними позбавлені Росією.
З Києва Iryna Hirnyk (PAP)
Опрац. Ihor Usatenko
iua/
