Українські історики застерігають Польщу від спроб засудити УПА та ОУН(б)
Група українських істориків висловила занепокоєння через ініціативу законодавчого засудження Української повстанської армії (УПА) та Організації українських націоналістів (ОУН(б)). На їхню думку, така спроба викличе негативну реакцію в українському суспільстві та може спровокувати відповідь щодо історичної пам’яті про Армію Крайову та Батальйони хлопські. Відповідний президентський законопроєкт подано на розгляд польського Сейму.
Пропонована поправка до закону про Інститут національної пам'яті та Кримінального кодексу Польщі має на меті "уточнити положення, що визначають поняття злочинів, скоєних членами та колаборантами Організації українських націоналістів фракції Бандери та Української повстанської армії, а також інших українських формувань, які співпрацювали з німецьким Третім Рейхом", з метою протидії поширенню неправдивих тверджень з цього приводу.
Відкритий лист з цього приводу був опублікований у середу на сайті Інституту національної пам'яті України та на сторінці посольства України в Польщі у Facebook.
"В Україні із занепокоєнням сприйняли ініціативу певних політичних сил щодо внесення змін до чинних законодавчих актів Польщі, з метою запровадження на законодавчому рівні засудження УПА та ОУН(б). При цьому, ініціатори цих нововведень в односторонньому порядку визначають українців винними за усі події, пов’язані з Волинською трагедією", – йдеться у заяві.
"Прийняття згаданого вище проєкту польською стороною очевидно викличе негативну реакцію в Україні. Відповідно до існуючої практики українська сторона також буде змушена вживати дзеркальних заходів та приймати на законодавчому рівні відповідні акти щодо оцінки дій окремих підрозділів Армії Крайової та Батальйонів хлопських, які, як відомо, вчиняли злочинні дії проти мирного українського населення в період Другої світової війни і в перші повоєнні роки", – заявили історики.
Автори листа закликали уникати політизації "нашої спільної з Польщею історичної спадщини, зокрема тих трагічних спільних сторінок історії, які призвели до масових жертв з обох сторін".
Вони зазначили, що спроби посварити Україну з Польщею посилилися після вторгнення Росії в Україну. "Наразі робиться наголос на засудженні діяльності УПА й забороні її символіки, яка на сьогодні асоціюється з героїзмом українських військових, які ціною власного життя захищають від російської навали і Україну, і Європу в цілому", – підкреслили історики у листі.
"Наразі історики докладають зусиль до створення об’єктивного дослідження усіх обставин не лише вчинення злочинів щодо українського та польського населення на території Волині та Галичини, але й причин, які призвели до такого жорсткого протистояння. На сьогодні також немає остаточних досліджень і висновків щодо впливу спецпідрозділів окупаційних режимів СРСР та нацистської Німеччини на події, які призвели до цього українсько-польського протистояння", – зазначається у заяві.
Історики вважають, що порівняння національно-визвольної та антиімперіалістичної діяльності Української повстанської армії (УПА) та ОУН (б) до геноцидних практик та режимів нацистів і комуністів, "проти яких боролися українські повстанці", є "досить сумнівним".
"Саме тому українська сторона запропонувала польським колегам відновити формат фахових дискусій в рамках Форуму істориків України та Польщі, діяльність якого могла б сприяти неупередженому встановленню об’єктивної картини подій минулого", – пишуть українські історики.
"В умовах триваючої збройної агресії Росії проти України та усієї цивілізованої міжнародної спільноти вважаємо неприпустимими дії, які будуть послаблювати Україну, а відтак і Польщу, що і є стратегічною метою російського агресора, який протягом декількох століть робить усе можливе для знищення як українців, так і поляків", – підкреслили вони.
Водночас автори заяви висловили вдячність польській державі та народу за допомогу, яку вони надали Україні під час війни з Росією.
Документ підписали, зокрема, теперішній та колишній очільники українського ІПН Олександр Алфьоров та Володимир В'ятрович, Ярослав Грицак з Українського католицького університету, Богдан Гудь з Львівського університету ім. Івана Франка та десятки інших науковців.
Президент Республіки Польща Кароль Навроцький вніс у понеділок на розгляд Сейму проєкт поправок до закону про Інститут національної пам'яті та Кримінального кодексу, спрямованих на запобігання "поширенню ідеології бандеризму та заперечення Волинського злочину".
"В обґрунтуванні зазначено, що основною метою внесення змін до чинного законодавства “є запобігання поширенню на території Республіки Польща неправдивих тверджень щодо злочинів, скоєних членами та колабораціоністами Організації українських націоналістів фракції Бандери й Української повстанської армії та інших українських формувань, які співпрацювали з німецьким Третім Рейхом, зокрема злочину геноциду, вчиненого проти поляків на Волині”" – наголосив речник президента Рафал Леськєвич в інтерв'ю агентству PAP.
"Таким чином, публічне заперечення злочинів, скоєних українськими націоналістами, має бути криміналізоване", – додав він.
Речник також підкреслив, що поправки, запропоновані президентською стороною, враховують положення рішення Конституційного суду від 17 січня 2019 року.
"Запропонована поправка до Кримінального кодексу має на меті унеможливити публічну пропаганду ідеології ОУН та Української повстанської армії, а також проголошення брехні, пов'язаної з геноцидом, вчиненим на Волині та в інших східних регіонах Другої Речі Посполитої", – додав Леськєвич.
З Києва Jarosław Junko (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
