Безпілотники – чим і як боротися із загрозою? Приклади з українського фронту
Зростання значення дронів у російсько-українській війні та численні інциденти за участю безпілотників у країнах НАТО призвели до зростання інтересу до систем боротьби з цим типом загрози.
Дрони стали основним засобом ведення бойових дій у російсько-українській війні. Хто контролює "мале небо" (місцевий повітряний простір, що дозволяє проводити наступальні операції з використанням власних дронів) – визначає перевагу на тій чи іншій ділянці лінії фронту. З іншого боку, масове використання великих безпілотників робить їх інструментом дій на стратегічному рівні.
До середини 2024 року у сфері використання БпЛА на лінії фронту однозначно домінувала Україна – масове застосування дронів (камікадзе та безпілотників для високоточного бомбардування) було здатне (за підтримки артилерії та відносно невеликого залучення піхоти) зупинити російські атаки бронетанкових сил. З часом росіяни теж зробили кроки для вдосконалення власних можливостей і до середини 2025 року вже змогли зрівнятися з українськими можливостями в деяких сферах – в тому числі завдяки створенню спеціалізованих підрозділів, таких як Центр "Рубікон", для розробки та впровадження технології й тактики застосування безпілотників у бою.
"“Рубікон” є для нас великою проблемою, тому що він в основному здійснює дії проти наших операторів дронів і логістики", – зізнався в розмові з PAP Тарас Чмут, директор фонду "Повернись живим". При цьому він зазначив, що наразі перевага жодної зі сторін у питанні безпілотників не є очевидною.
Такий стан речей призвів до стрімкого розвитку не тільки технологій виробництва і управління безпілотниками, а й засобів боротьби з ними. Проблема стосується як малих дронів, що діють на лінії фронту, так і великих, таких як БпЛА дальнього радіуса дії Shahed, які Росія використовує для атак на енергетичну інфраструктуру України.
На лінії фронту найпопулярнішими рішеннями є найпростіші: механічні екрани, що встановлюються переважно на транспортні засоби (зазвичай у вигляді сіток для запобігання детонації бойового навантаження, що перевозиться дроном, на конструкції самого транспортного засобу або для запобігання, наприклад, скиданню навантаження всередину, наприклад, через люк танка). Їх ефективність обмежена, особливо коли використовується велика кількість безпілотників.
Популярним захисним заходом є системи радіоелектронної боротьби (РЕБ). Вони створюють перешкоди в радіодіапазоні, який використовується для керування дроном. Зазвичай це також перешкоджає отриманню зображення з камери безпілотника, що унеможливлює точне наведення його на ціль. Обидві сторони намагаються обійти такі системи, використовуючи на лінії фронту безпілотники, керовані по дроту, тобто за допомогою оптоволоконного кабелю. Системи РЕБ, залежно від їхнього розміру і потужності, можуть боротися з різними типами безпілотників.
"Що стосується безпілотників FPV, то системи радіоелектронної боротьби використовуються для самозахисту. Вони можуть бути на озброєнні конкретних об'єктів і транспортних засобів, піхотних груп. Є також системи вищого рівня, які діють у складі бригад: кілька великих станцій постановки перешкод можуть убезпечити територію, наприклад, 20 км завширшки і 5 км завглибшки", – пояснив Чмут.
Повільно, але поступово на найнижчому рівні боротьби з дронами також зростає кількість кінетичних засобів, тобто систем озброєння, що дозволяють знищувати ворожі дрони. Піхотинці та екіпажі транспортних засобів все частіше використовують гладкоствольні гвинтівки, споряджені дробовими патронами.
Використання ракет для боротьби з великими дронами іноді є необхідністю, але, як правило, передбачає непропорційне застосування цього заходу стосовно загрози. Оптимальним рішенням, яке зараз просувається більшістю провідних оборонних компаній і багатьма меншими – поєднання заходів радіоелектронної боротьби з кінетичними системами (як правило, швидкострільною стрілецькою зброєю і ракетами малої дальності). Іншим рішенням є безпілотники-перехоплювачі, які знищують ціль шляхом удару і підриву вибухового заряду. Їхньою перевагою є низька собівартість виробництва і низький рівень складності конструкції, що потенційно уможливлює масове виробництво і використання. Попередником цього рішення є Україна, хоча Росія також почала впроваджувати його в останні кілька місяців.
Розвиток технологій, пов'язаних зі штучним інтелектом, і впровадження в бойові дії так званих роїв безпілотників (тобто формувань дронів, керованих з єдиного електронного центру прийняття рішень) відкриває широкі можливості для використання цього рішення як ефективного засобу боротьби з БпЛА.
Польські та європейські оборонні компанії також працюють над технологіями, пов'язаними з боротьбою з безпілотниками: як невеликими дронами, так і більшими, дальнобійними, такими як Shahed-131/136 – це стосується і наслідків порушення повітряного простору Польщі російськими безпілотниками 10 вересня 2025 року. Подібні інциденти, щоправда, пов'язані з діяльністю менших дронів поблизу об'єктів критичної інфраструктури, були зафіксовані і в багатьох інших країнах Європейського союзу, в тому числі в Данії, Німеччині і Швеції.
Дуже важливо, що бойове середовище, пов'язане з безпілотниками, швидко розвивається.
"Всі системи, які використовуються нашою армією, виробляються в Україні на постійній основі, але поле бою швидко змінюється, і через кілька місяців будь-яке рішення може бути вже застарілим", – зазначив Чмут.
Системи протидії безпілотникам також швидко розвиваються в Польщі під впливом війни в Україні та пов'язаних з нею інцидентів, таких як інцидент 10 вересня, коли близько 20 російських дронів вторглися в польський повітряний простір.
"Ми погоджуємося з ідеєю посилення захисту повітряного простору всього Європейського Союзу і готові розглянути зовнішні пропозиції або рішення. (...) Але ми надаємо пріоритет внутрішнім проєктам", – заявив у вівторок в інтерв'ю агентству Bloomberg заступник міністра національної оборони Польщі Цезарій Томчик.
Польські можливості в цій галузі все ще недостатні як з погляду досліджень і розробок, так і виробництва – хоча вже існують проєкти, такі як система SA-35 (самохідна зенітна гармата калібру 35 мм на шасі вантажівки Jelcz, розроблена компанією PIT-Radwar) або легша система протидії дронам, розроблена компанією ZM Tarnów на основі скорострільного кулемета калібру 12,7 мм.
Польський виробник систем нейтралізації безпілотників Advanced Protection Systems був обраний Хорватією як постачальник рішень для боротьби з БпЛА – системи APS Sky Ctrl – в рамках реалізації програми SAFE, що фінансується Європейським Союзом. Міністерство нацоборони Польщі також планує використовувати кошти SAFE для фінансування робіт над системою захисту від безпілотників.
Dariusz Materniak (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
