Експерт ISW: можливо, Трамп розраховує на допомогу Білорусі у завершенні війни в Україні, але це помилка
Можливо, адміністрація президента США Дональда Трампа намагається зміцнити відносини з Білоруссю в надії, що це допоможе в переговорах з Росією щодо завершення війни проти України, — заявив PAP Джордж Барроз, експерт Інституту вивчення війни (ISW). Він оцінив, що це було б хибним припущенням.
Останнім часом президент України Володимир Зеленський попередив, що Росія має намір втягнути Білорусь у війну проти України і розглядає можливість атаки з білоруської території на одну з держав НАТО.
Український лідер намагається відмовити Мінськ від посилення підтримки війни проти його країни, — оцінив у розмові з PAP експерт американського аналітичного центру. «Можливо, він побоюється сценарію, в якому Росія знову розгорне свої сили в Білорусі у великому масштабі, щоб підтримати дії (російської армії — PAP) на півночі України. Проте ми не спостерігаємо жодних ознак таких приготувань, а російські сили нині не перебувають у становищі, яке б створювало реальну загрозу такого роду», — повідомив аналітик.
Залучення білоруських збройних сил до війни він вважає «вкрай малоймовірним» сценарієм. «Причина проста: сили, які Білорусь могла б виставити, є відносно слабкими і нечисленними», — пояснив Барроз. На його думку, їх було б недостатньо для відкриття нового фронту і зміни ситуації на фронті.
Експерт ISW зазначив, що збройні сили «є одним з небагатьох залишків незалежності та суверенітету Білорусі». «Упродовж більш ніж чотирьох років війни Лукашенко успішно уникав направлення білоруських солдатів у бої в Україні. Нині вже досить очевидно, що ситуація розвивається не на користь Росії. Якщо й мав би настати момент, коли Лукашенко визнав би направлення військ привабливим рішенням, то це не буде рік, в якому російські сили зазнають величезних втрат, а українці ведуть ефективну оборону», — аргументував він.
Натомість «що стосується НАТО та потенційних гібридних дій проти прибалтійських держав і Польщі, (...) Білорусь вже сьогодні є де-факто елементом російської стратегії гібридної та когнітивної війни проти Північноатлантичного альянсу», — заявив співрозмовник PAP.
«Наприклад, коли у вересні минулого року російські дрони порушили повітряний простір Польщі, маршрут частини з них пролягав через територію Білорусі, а розміщені там радарні та командні системи підтримували ці операції. Так само польоти повітряних куль над прибалтійськими державами і Польщею не видаються мені випадковими. Вони є цілеспрямованими і мають на меті перевірку реакції НАТО та зміщення меж того, що стає нормою. Чимало цих дій виходить з Білорусі, проте їх стратегічним джерелом є Росія», — підкреслив Барроз.
На його думку, «Росію і Білорусь не слід більше розглядати як цілком окремих суб'єктів». «Їхні дії значною мірою взаємопов'язані, а дії Білорусі підтримують російську стратегію», — додав він.
На питання, чи очікує він ескалації гібридних дій щодо Польщі та прибалтійських країн, відповів ствердно. «Дані та тенденції свідчать про ескалацію. Ми не спостерігаємо деескалації. Були безпрецедентні місії російських дронів над Польщею, порушення повітряного простору прибалтійських держав російськими літаками і дронами, а також нещодавня дронова атака на Румунію, яку Росія назвала випадковою, що не видається мені переконливим поясненням. Щоб визнати, що ситуація залишиться на нинішньому рівні або покращиться, нам потрібно побачити зміну нинішніх тенденцій. Поки що нічого на це не вказує», — сказав аналітик.
Коментуючи повідомлення ЗМІ, зокрема Радіо Свабода, про те, що США звернулися до Польщі, Литви та України з проханням уможливити експорт добрив з Білорусі, він зазначив, що «калійні добрива є одним із головних джерел доходів Білорусі, а Білорусь не є добросусідньою державою ні для прибалтійських держав, ні для Польщі». «Економічні санкції є одним з інструментів тиску. Допоки Білорусь підтримує російські військові операції та гібридні дії, я не бачу стратегічного обґрунтування для її заохочення», — заявив він.
На думку експерта, США «намагаються (досягти — PAP) певного зближення з Білоруссю або створити неформальний канал комунікації» з Мінськом. «Це тенденція, яку ми спостерігали ще в 2025 році, впродовж першого року другої адміністрації Трампа: різного роду приватні розмови, скасування санкцій щодо (білоруської авіакомпанії) Belavia тощо», — перерахував він.
«Мені здається, що адміністрація Трампа виходить з припущення, що Білорусь може бути корисною в переговорах з Росією і в комунікації з росіянами щодо завершення війни в Україні. Щиро кажучи, вважаю, що це хибне прочитання ситуації, оскільки Росія де-факто майже повністю підпорядкувала собі Білорусь», — підкреслив Барроз.
Водночас він зауважив, що для США «це не є пріоритетними відносинами, і зміни відбуваються повільно». На його думку, відносини Вашингтона і Мінська можуть розвиватися за одним із двох сценаріїв. «Перший передбачає продовження політики минулого року, тобто спробу зближення з Білоруссю і повторного залучення її до відносин зі США. Це, однак, ґрунтується на досить наївному переконанні, що Білорусь може бути ефективним каналом зв'язку з Москвою», — сказав експерт.
«Другий сценарій передбачає, що США краще зрозуміють реальне становище Білорусі в російській сфері впливу і той факт, що Росія де-факто здійснила її анексію. У такому разі вони могли б дійти висновку, що, розмовляючи з Лукашенком про важливі теми, розмовляють з Москвою, навіть якщо це не завжди очевидно», — підкреслив він. «Це могло б призвести до подальшої ізоляції Білорусі і навіть підкреслити, що Білорусь певною мірою сама є жертвою російських імперських проектів», — додав Барроз.
З Вашингтона Natalia Dziurdzińska (PAP)
опр. Dmytro Menok
dmd/
