Європейські лідери підтвердили підтримку відбудови та євроінтеграції України
Європейські лідери, які взяли участь у Конференції з відновлення України (URC-2026) у Ґданську, підтвердили готовність підтримувати відбудову України та її європейську інтеграцію. Водночас серед партнерів немає єдиної позиції щодо того, чи слід розпочинати масштабну відбудову вже під час війни, чи після її завершення.
У четвер у Ґданську розпочалася дводенна Конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference). Головною темою заходу є міжнародна економічна та оборонна допомога Україні.
Під час сесії, що відкрила конференцію, після виступів прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска, прем’єр-міністерки України Юлії Свириденко, голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн та канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, слово взяли очільників держав та урядів. Пролунали заяви про підтримку у сфері гуманітарної, економічної та військової допомоги, а також у процесі інтеграції з Європейським Союзом.
Президент Литви Ґітанас Науседа у своєму виступі наголосив, що "Україна має бути в Європейському Союзі", а дата вступу – 1 січня 2030 року – "це амбітна мета", але "цілком досяжна". Говорячи про європейську підтримку України у сфері безпеки, він зазначив, що "ціна вагань набагато вища, ніж ціна підтримки".
На його думку, у питанні допомоги у відбудові України не можна "чекати на закінчення війни".
"Відбудова вже триває. Школи відкриваються з облаштованими укриттями, те саме стосується енергетичного сектору. Наша мета – допомогти Україні робити більше і швидше", – сказав Науседа. Він також зазначив, що "відбудова України – це можливість для Європи довести, що єдність сильніша за руйнування".
Голова Президії Боснії та Герцеговини Денис Бечірович у своєму виступі згадав про досвід своєї країни, яка "стала жертвою жорстокої агресії та злочинів проти людей".
"Як країна, яка пережила агресію та масові вбивства людей, ми розуміємо страждання та труднощі громадян України", – сказав Бечіровіч. Він додав, що його країна не лише хоче підтримувати відбудову України, а й готова ділитися знаннями та досвідом, зокрема в контексті розмінування. Політик також зазначив, що дуже важливими є реабілітація, психологічна допомога та соціальна інтеграція жертв війни.
Прем’єр-міністр Албанії Еді Рама попередив, що якщо з відновленням чекатимуть до останнього снаряда, "то може виявитися, що вже запізно". Він нагадав, що "відбудова – це не благодійна, а стратегічна дія", спрямована на побудову України, яка є "демократичною, європейською, стійкою". "Я переконаний, що Україна відновлює мужність Європи. Європа має відбудувати майбутнє України", – підсумував Рама.
Прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев нагадав, що повномасштабна російська агресія проти України триває довше, ніж тривала Перша світова війна.
"Ця війна на виснаження, знищення, спустошення має закінчитися", — сказав він. На його думку, "мир є умовою для відновлення та реконструкції". "Наш внесок полягає у трьох основних компонентів процесу відновлення: енергетика, швидкісні транспортні та комунікаційні магістралі, а також безпека на Чорному морі", – перерахував Радев, на думку якого Болгарія відіграє важливу роль завдяки своєму географічному положенню.
"Ми працюємо над створенням газових коридорів “північ-південь”" – підкреслив президент Болгарії. Він додав, що такі інвестиції дозволять налагодити сполучення між Грецією, Болгарією, Румунією, Молдовою та Україною. Радев також підтримав європейські прагнення України.
Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш зазначив, що війна України проти Росії – це "1583 дні вбивств, руйнувань, страху, втрат, невизначеності", а "кінця досі не видно". На його думку, немає справжньої волі до припинення війни, а багато людей уже звикли до неї. Бабіш розкритикував суспільну дискусію щодо України, у якій, на його думку, домінує риторика про зброю, ескалацію та конфронтацію.
Говорячи про відбудову України, він заявив, що "ми маємо говорити про основні умови цієї відбудови".
"Ми маємо поставити собі дуже просте запитання: як країна може відбудуватися, якщо війна триває? Така реальність. Ми не можемо починати з програм, які допоможуть відбудувати мости, якщо й надалі падають снаряди й триває насильство. Жодна родина не зможе відбудувати свій дім, доки житиме в невизначеності", – додав він.
Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо наголосив, що "Європейський Союз стоїть перед найважливішими викликами в плані безпеки, стабільності та добробуту".
"Історія оцінюватиме наше покоління не за тим, як ми говоримо, а за тим, які рішення ми приймаємо. Ця руйнівна війна не має військового вирішення і може бути вирішена лише за столом переговорів. (...) Без цього відновлення України буде неможливим", – зазначив Фіцо.
На думку прем’єр-міністра Естонії Крістена Міхала, Росія хотіла "зламати Україну, розділити Європу, вирішувати долю України", а "безпека та відновлення, про які зараз йдеться, – це не окремі елементи, а компоненти однієї стратегії". Як він зазначив, Україна повинна мати все необхідне для оборони, але водночас має думати про відновлення.
"Підтримка України – це не милостиня. Це зменшення ризиків, з якими Європі доведеться стикатися в майбутньому", – заявив прем’єр-міністр Естонії.
Водночас він зауважив, що підтримка України – це не лише зброя.
"(Україна) повинна мати кошти на відбудову, і жодна країна не здатна самостійно це профінансувати, жодна інституція (...). Тут мають допомогти міжнародні інституції та громадянське суспільство", – додав Міхал. Він підкреслив, що Естонія вже надає допомогу, зокрема у відбудові дитячих садків, лікарень та громадських послуг. Прем’єр-міністр Естонії нагадав, що наступний етап Ukraine Recovery Conference відбудеться у 2027 році в Таллінні.
Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо заявив, що "Фінляндія хоче підтримувати стабільне майбутнє України як члена Європейського Союзу", а також залучена "до підтримки стійкості громадянського суспільства України".
"Майбутнє Європи та європейської безпеки формується в Україні. Успіх України – це довгострокові інвестиції. Ми всі від цього виграємо", – наголосив Орпо.
Прем'єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс зазначив, що для України війна триває вже 12 років. Він додав, що його країна підтримує Україну, беручи участь, зокрема, у відновленні лікарень, центрів для жінок, а також енергетичної системи. На його думку, "зараз настав той момент, коли ми повинні посилити підтримку, щоб змінити хід цієї війни".
"Ми є здоровими конкурентами у міждержавній боротьбі, але коли йдеться про підтримку України та східного флангу НАТО, ми єдині, ми – голос України", – сказав Кулбергс. "Кожна конференція має завершуватися конкретними діями, конкретними рішеннями. Я закликаю зосередитися не на балаканині, а на рішеннях", – додав він. На його думку, для відбудови України "мають бути використані російські гроші".
Прем’єр-міністр Республіки Молдова Александр Мунтяну, який повідомив, що понад 20 років працював в Україні, зазначив, що "амбіції щодо відбудови вимагають планування та реалізації багатьох ініціатив". У цьому контексті він згадав проєкти, пов’язані з інфраструктурою, транспортом та енергетикою.
"Протягом понад чотирьох років українці захищають свої домівки, свої громади, свою країну в одних із найскладніших можливих обставин. Вони продемонстрували рішучість у проведенні реформ. Їхня мужність і наполегливість надихають", – сказав Мунтяну.
Польське агентство преси є медіапатроном заходу URC 2026.
У попередні роки Конференція з питань відбудови України відбувалася в Римі, Берліні, Лондоні та Луґано. Метою заходу є посилення міжнародної підтримки відбудови України, яка з 2022 року відбиває російську агресію, а також стимулювання інвестицій в українську економіку. (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
