У Биківні вшанували пам'ять жертв Катинського розстрілу
У 85-ті роковини рішення Москви розстріляти польських військовополонених, які утримувалися в таборах на території тодішнього СРСР, поляки та українці в середу спільно вшанували пам'ять жертв Катинського розстрілу, які спочивають на польському військовому цвинтарі в Биківні під Києвом.
Церемонію, організовану Управлінням у справах ветеранів війни та жертв репресій (UdSKiOR) за участі урядової делегації, очолив голова UdSKiOR Лех Парелл, який представляв прем'єр-міністра Дональда Туска. У заході взяли участь міністри культури Польщі та України Ганна Врублевська та Микола Точицький.
"Ми зібралися тут, щоб вшанувати всіх жертв цього злочину, і робимо це не випадково 5 березня. Саме в цей день, 85 років тому, Політбюро Радянської Комуністичної партії прийняло рішення про вбивство польських військовополонених, захоплених після 17 вересня 1939 року та утримуваних в ряді таборів і в'язниць", – сказав Парелл на церемонії.
"Ми хочемо, щоб цей день завжди пам'ятали. Щоб ні від кого не вислизнуло, що Катинський розстріл був добре продуманим, ретельно аргументованим і спланованим вбивством. У технічному і політичному сенсі. Вбивством, в якому кров на руках у всього тодішнього керівництва Росії в першу чергу", – підкреслив він.
Цвинтар у Биківні, де поховано близько 3500 поляків з катинського списку, є єдиним катинським цвинтарем, доступним сьогодні для родин вбитих.
Через війну Росії в Україні поляки не можуть вільно подорожувати до могил у Катині та Мідному на території РФ – поїздки до цієї країни заборонені Міністерством закордонних справ Польщі. Катинське кладовище в українському місті Харкові, яке перебуває під постійними обстрілами російських військ, також закрите.
"Тут ми вшановуємо пам'ять героїв, вбитих 85 років тому, але в контексті війни, яка відбувається тут (в Україні) і де агресор залишається тим самим. Нехай ця пам'ять і усвідомлення того, що сталося, захистить нас від прийняття поганих рішень у майбутньому", – сказала Врублевська після церемонії.
Міністр культури України Точицький зазначив, що радянська влада не лише вбивала польських громадян з Катинського списку, але й хотіла знищити пам'ять про них.
"Сьогодні ми схиляємо голови перед десятками тисяч жертв тоталітарного радянського режиму. Офіцери, представники польської інтелігенції, адвокати, журналісти, інженери, науковці, вчителі, лікарі. Поховані тут, у Биківнянському лісі (...) вони загинули від рук катів НКВС, другою метою яких було вбити пам'ять про них", – сказав він.
85 років тому, 5 березня 1940 року, Політбюро Центрального комітету Комуністичної партії Радянського Союзу (б) прийняло рішення про розстріл польських військовополонених, які перебували в таборах у Козельську, Старобільську та Осташкові, а також польських в'язнів, утримуваних органами НКВС у довоєнних східних областях республіки, зокрема, у Києві. Наслідком цього рішення став Катинський розстріл.
Цвинтар у Биківні є одним з двох – разом з харківським П'ятихатським – катинських кладовищ на території України. У Биківні в братських могилах поховано близько 150 тис. жертв комунізму різних національностей, у тому числі близько 3500 поляків з Катинського списку, вбитих радянською владою в 1940 році.
Польський цвинтар у Биківні був ледь не знищений у серпні минулого року російською ракетою, що летіла в напрямку Києва. Її осколки разом з боєголовкою з 700-кілограмовим вибуховим зарядом впали за 30-50 метрів від комплексу.
Інцидент стався за кілька днів до того, як дипломати та польська громада України зібралися на Биківнянських могилах, щоб вшанувати 85-ту річницю початку Другої світової війни.
З Києва Jarosław Junko (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
