В Україні розпочнуться пошуки та ексгумація останків мешканців колишніх сіл Острівки та Воля Островецька
13 липня на території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька розпочнуться роботи з ексгумації останків їхніх мешканців, загиблих у серпні 1943 року. Після завершення пошукових робіт останки планують перепоховати. Про це у п’ятницю повідомив Український інститут національної пам’яті (УІНП). Роботи триватимуть до 7 серпня.
Колишні села Острівки та Воля Островецька наразі знаходяться у сільській громаді Рівне Ковельського району Волинської області.
"Ексгумаційні дослідження проводитиме товариство з обмеженою відповідальністю “Спеціалізована установа Волинські старожитності” за участі польських фахівців: співробітників Інституту національної пам’яті Республіки Польща та Вроцлавського медичного університету", – йдеться у повідомленні на сайті УІНП.
Український інститут національної пам’яті також повідомив, що залучив фахівців з пошукових робіт з комунального підприємства Львівської обласної ради "Доля" для забезпечення фахового нагляду та консультативної підтримки під час досліджень.
Дослідження проводяться на основі домовленостей, досягнутих у рамках діяльності Українсько-польської робочої групи з питань національної пам’яті.
"Наголошуємо, що спільна пам’ять і готовність до порозуміння зближують наші народи в ім’я спільних цінностей, заснованих на християнській традиції, повазі до прав людини, добросусідстві в Європі та спротиві російському імперіалізмові", – підкреслив УІПН.
З 20 по 30 квітня 2026 року на території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька вже проводилися пошукові роботи.
Раніше Інститут національної пам’яті Польщі повідомляв, що в Острівках та Волі Островецькій перед цьогорічними пошуками було проведено три етапи археологічно-ексгумаційних робіт, які дозволили знайти останки 674 поляків, вбитих 30 серпня 1943 року загонами ОУН-УПА.
Діяльність Української повстанської армії (УПА) залишається однією з найбільш суперечливих тем у польсько-українських відносинах.
За даними польських істориків, у липні 1943 року підрозділи УПА здійснили скоординовані напади на близько 150 населених пунктів, де проживали поляки на Волині, що стало кульмінацією злочину, який у Польщі називають Волинською різаниною. Загалом з лютого 1943 року до весни 1945 року на Волині та у Східній Галичині, за даними поьлських дослідників, загинули понад 100 тис. поляків. Винуватцями вважаються члени Організації українських націоналістів фракції Степана Бандери та підпорядкованої їй УПА.
В останні місяці у польсько-українських відносинах виникли напруження у зв’язку з суперечкою щодо історичних питань, зокрема щодо вшанування Української повстанської армії та пов’язаних з нею постатей. Суперечку викликало прийняте наприкінці травня рішення президента України Володимира Зеленського про присвоєння українському військовому підрозділу найменування "імені Героїв УПА".
Це рішення викликало критику в Польщі. Негативно його оцінили, зокрема, прем’єр-міністр Дональд Туск, міністр оборони, віцепрем’єр Владислав Косіняк-Камиш, міністерство закордонних справ, а президент Кароль Навроцький 19 червня повідомив, що вирішив позбавити Зеленського Ордена Білого Орла. Наступного дня Зеленський відправив орден до Варшави через кур’єрську службу "Нової пошти".
Від Ордена Білого Орла відмовилися також колишні президенти України: Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко, а інші польські державні нагороди повернули: очільник МЗС України Андрій Сибіга, голова Офісу президента Кирило Буданов, його заступник Ігор Жовква та посол України в Польщі Василь Боднар. Голова партії "Право і справедливість" (PiS) Ярослав Качинський оголосив, що поверне український Орден князя Ярослава Мудрого, який йому було присвоєно у 2022 році. Про повернення присвоєних їм українських нагород також оголосили інші політики партії "Право і справедливість": колишній міністр оборони Маріуш Блащак, колишній міністр закордонних справ Збіґнєв Рау, євродепутат Адам Бєлян та депутат Марек Кухцінський.
У середу на полях саміту НАТО в Анкарі президент Кароль Навроцький провів бесіду з президентом України Володимиром Зеленським. Після зустрічі Навроцький заявив, що як Польща, так і Україна дивляться в одному напрямку, коли йдеться про загрози незалежності – для обох держав Росія "залишається головною загрозою". Водночас він додав, що під час розмови не вдалося "розв’язати історичні питання". (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
