Експертка: міграція є вдячною темою політичних кампаній, бо чудово підходить для створення поляризації
Тема міграційного пакту була присутня у всіх останніх політичних кампаніях у Польщі. На думку експертки з комунікацій з Університету соціальних і гуманітарних наук (SWPS) Катажини Баковіч, це "не дивно, адже тема міграції чудово підходить для створення поляризації". Проте її використання у довгостроковій перспективі призводить до розпаду спільноти.
У п’ятницю 12 червня набуде чинності міграційний пакт ЄС. Це набір норм, що регулюють міграцію та встановлюють спільну систему надання притулку на рівні Європейського Союзу. Пакт складається загалом із 10 правових актів ЄС, які стосуються управління процесом міграцї. Його було затверджено 14 травня 2024 року Радою Європейського Союзу – міністрами фінансів країн ЄС при спротиві декількох країн, зокрема, й Польщі.
Пакт визначає, зокрема, правила поводження з людьми, які намагаються в’їхати до ЄС без дозволу, починаючи від способу перевірки – чи відповідають вони умовам захисту – і аж до можливої депортації, якщо їм не буде дозволено залишатися.
Норми також мають розподіляти відповідальність за управління міграцією в ЄС між усіма державами-членами. Для цього передбачено обов’язковий механізм солідарності, який щороку передбачає розміщення щонайменше 30 тис. осіб. Він полягає в тому, що країни ЄС надають допомогу державам під міграційним тиском, або ж можуть сплатити 20 тис. євро за кожну неприйняту особу, або брати участь в операціях на зовнішніх кордонах ЄС.
Міграціний пакт був однією з головних тем останніх політичних кампаній у Польщі, передусім парламентської кампанії 2023 року та президентської 2025 року.
Ще в червні 2023 року критично про нього висловлювався тодішній міністр у справах ЄС в уряді "Права і справедливості" Шимон Шинковський вел Сенк.
"Механізм обов’язкового розподілу вже одного разу розсипався як картковий будинок, виявившись таким, який неможливо виконати, сповнений шкідливими і невідповідними викликам", – оцінював тоді він.
"Польща є країною, яка ефективно впоралася з найбільшою міграційною кризою після Другої світової війни. Ми не погодимося на нав’язування нам абсурдних ідей", – говорив він.
Подібно тоді висловлювався прем’єр Матеуш Моравецький.
"Поки при владі "Право і справедливість", ми не дозволимо, щоб нелегальні мігранти в’їжджали до Польщі без нашої згоди. Вибачте, дорогі комісари, ми не погоджуємося на такий диктат, – заявляв політик.
Зі свого боку голова ПіС Ярослав Качинський пропонував винести питання міграційного пакту на референдум.
"Ми прийняли кілька мільйонів біженців з України; можна сказати, що на довше це близько 1,5-2 млн. Якщо помножити це на 22 тис. євро (тодішня сума, яку держави мали б платити за кожного неприйнятого мігранта), то це буде десь між двадцятьма та тридцятьма мільярдами євро", – говорив Качинський.
Питання міграції та примусової релокації було одним із запитань референдуму, який відбувся одночасно з парламентськими виборами 2023 року, але він тоді не мав обов’язкової сили.
Політики ПіС водночас перестерігали або й просто лякали виборців, що лише уряд "Права і справедливості" є гарантом того, що Польща не прийме пакт і не розчинеться в морі культурно віддалених мігрантів. Повернення Дональда Туска до влади, за їхніми словами, означало згоду на механізм примусової релокації нелегальних мігрантів і на сам пакт.
"Вони вже говорять про це вголос. І вони з (Громадянської) "Платформи", і їхні покровителі з Німеччини. Їх трохи стримують журналісти TVN, але не тому, щоб не впускати нелегальних іммігрантів, а щоб не говорити про це перед виборами. Бо після виборів, якби вони виграли, то точно впустили б тисячі нелегальних мігрантів за наказом німців і зробили б у Польщі пекло, відоме з італійської Лампедузи. Ми не можемо цього допустити!", – заявляв під час одного з передвиборчих мітингів у 2023 році тодішній міністр освіти і науки Пшемислав Чарнек.
Лідер "Громадянської платформи" Дональд Туск під час тієї ж кампанії запевняв, що "не буде згоди на примусову релокацію мігрантів". Водночас він звинувачував ПіС у тому, що ця партія допустила впуск мігрантів до Польщі через візовий скандал.
"Це ми будемо вирішувати, як виглядає міграційний пакт на практиці в Європі. Не буде примусової релокації і не буде торгівлі візами", – говорив він.
Після виборів і формування наприкінці грудня 2023 року уряду Туска позиція Польщі щодо пакту, всупереч побоюванням ПіС, не змінилася.
У травні 2024 року міністр фінансів Анджей Доманський на засіданні Ради ЄС голосував проти пакту, а прем’єр Туск знову запевняв, що Польща не прийме жодних мігрантів у межах цього механізму.
Після ухвалення пакту прем’єр Дональд Туск заявив, що він був узгоджений ще урядом Матеуша Моравецького (ПіС). Туск також повідомив, що його уряду вдалося домогтися таких положень у пакті, які роблять його "значно менш небезпечним у наслідках, ніж на початку".
Ці положення передбачають, зокрема, що через кумулятивний міграційний тиск у попередні роки Польща разом з Австрією, Болгарією, Хорватією, Чехією та Естонією отримала повне або часткове зменшення своїх внесків солідарності. Польщі вдалося знизити цей внесок до нуля.
Питання міграційного пакту повернулося під час президентської кампанії.
"Якщо я стану президентом, я в односторонньому порядку розірву міграційний пакт, бо для мене безпека поляків є найважливішою", – говорив у лютому 2025 року кандидат, якого підтримувала партія ПіС, Кароль Навроцький. Після перемоги на виборах і вступу на посаду у жовтні 2025 року президент Польщі надіслав лист голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, у якому повідомив, що Польща не погодиться на дії європейських інституцій, які могли б призвести до розміщення на її території нелегальних мігрантів.
Втім, хоча держава-член може бути звільнена від частини зобов’язань у межах пакту, повністю відмовитися від нього неможливо.
Попри те, що Польща голосувала проти його ухвалення, пакт було прийнято у 2024 році кваліфікованою більшістю. Як і у випадку будь-якого законодавства ЄС, держави-члени зобов’язані його впровадити. У протилежному разі Європейська комісія може розпочати процедуру порушення проти країни механізму щтрафних санкцій, а якщо вони не дадуть результату, то передати справу до Суду Європейського Союзу. Встановлене порушення з боку Суду може призвести до фінансових санкцій.
Експертка з комунікацій доктор габілітований Катаржина Баковіч з Університету SWPS не дивується в розмові з PAP, що тема міграційного пакту так активно використовувалася польськими політиками під час виборчих кампаній. Адже, як вона визнає, міграція – це тема, яку політично вигідно експлуатувати.
"Міграція є однією з тем, навколо якої існує найбільше дезінформації не лише в Польщі, а й у всій Європі. Це пов’язано зі страхом перед чужими, який певною мірою зрозумілий, адже ми боїмося всього, чого не знаємо. А це люди, які здаються нам чужими", – сказала PAP Баковіч.
"На жаль, це водночас тема, яка дуже активно використовується радикальними середовищами для створення поляризації, для просування виключальних поглядів і формування так званої концепції спільного ворога", – додала вона.
Радикальні середовища, за її словами, будують політичну логіку на твердженні про загрозу безпеці та про те, що за цю загрозу відповідає конкретна людина, у цьому випадку мігрант.
"І щоб позбутися цього відчуття та повернутися до безпеки, ми маємо усунути мігрантів", – пояснила експертка.
Вона навела приклад подібного мислення – недавній виступ з трибуни Сейму позафракційного депутата Януша Ковальського, який перелічував, скільки іноземців, зокрема українців, працює в державній адміністрації, і робив висновок, що через це поляки не мають роботи.
"Завдання учасників публічного життя має бути не підсилювати, а послаблювати ці наративи, бо вони не лише сприяють актам агресії щодо мігрантів, але й поглиблюють суспільні поділи і внаслідок цього призводять до розпаду спільноти. А суспільство, яке конкурує замість співпраці, стає вразливим до маніпуляцій і зовнішніх впливів", – підкреслила Баковіч. (PAP)
Oбр. Ihor Usatenko iua/
